Криниця короля Данила
Легенда така. У ХІІІ столітті король Данило Галицький їхав в Орду, аби сплатити ханові ґарач – данину. Раптом настала зима. Дороги завалило снігом. Дружинники видовбали у скалі криницю, вода з якої виявилася дуже смачною і сподобалась Данилу. За його наказом тут звели невеличку дерев’яну фортецю, в якій військо успішно перезимувало. Навесні посольство рушило далі, а в укріпленні залишився гарнізон, воїни якого стали першими мешканцями Скали-Подільської.
Сумна історія Скали над Збручем
Здавалося б, сама природа зробила все, щоб замок був неприступним. Із трьох боків його оточують річка Збруч і струмок, що течуть глибоким каньйоном. Між ними вклинюється пагорб заввишки сорок метрів. Найуразливіший південний бік укріплювали люди. Тут звели потужну Порохову вежу, спорудили браму, викопали глибокий рів, через який кинули підйомний міст. Проте фортеці просто не щастило. Вся історія Скали – це штурми й пограбування.
Першими літописними володарями краю стали литовські князі Коріятовичи. Останнього з них, Федора, вигнав звідси його родич Вітовт у 1394 році. Пізніше польський король захопив Поділля та створив у Скалі старостат. Наприкінці ХV століття замок захопили і пограбували волохи. Втрати були настільки значними, що король на цілих п’ятнадцять років звільнив місцевих мешканців від сплати податків.
Від 1515 року Скальський старостат переходить у володіння роду Лянцкоронських. Не встиг його перший власник Станіслав обжитись на новому місці, як фортецю спалили кримські татари. Лянцкоронський відразу почав будівництво нової потужної кам’яної фортеці. Але й це не допомогло. Далі замок періодично спустошують татари, знову волохи, запорізькі козаки і угорці князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Дійшло до того, що у 1665 році в містечку залишилося лише півтора десятки мешканців. Невдовзі турки вкотре зруйнували фортецю і уряд її більше не відновлював.
Відродження Скали над Збручем
І лише у XVIII столітті скальським старостою Тарло було зведено палац у бароковому стилі. Палац оздобили білокам’яним декором. Але Скалу над Збручем ніби врікли. Кілька років потому сталася прикра ситуація. Палац згорів після удару блискавки. Пізніше палац перейшов у власність родини Голуховських, котрі звели ще один, новий палац та заклали довкола парк. На жаль, до наших часів збереглися лише руїни порохової вежі, частина оборонних мурів та рештки палацу з останками кам’яного орнаменту.
Місце, де одружився перший Президент України
Розповідь про Скалу-Подільську буде неповною без ще однієї історії, що трапилась тут наприкінці ХІХ століття. Згідно з місцевою легендою, у сусідньому парку, під старезною липою професор Михайло Грушевський освідчився у коханні Марії Вояківській. Та довго не думала та згодом стала першою леді УНР. Марія народилась у сім’ї священика, закінчила польський ліцей і шість років викладала у Скалі. Та з 1893 року вона вже мешкала у Львові. Але шлюб вони брали у Скалі-Подільській, де мешкала сестра Марії. 14 травня 1896 року, у греко-католицькій церкві Святого Миколая 29-річний Грушевський побрався із 27-річною Вояківською.
Тож, якщо є бажання похвалитися відвідинами місця, де одружився перший український президента, варто завітати до Скали-Подільської та дізнатися щось нове. Відкривай Тернопілля разом з “Тернопільським”.