Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) доступу до державних реєстрів, необхідних для спецперевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади, повідомляє пресслужба НАЗК. Це зриває запуск роботи обраних на місцевих виборах обласних, міських, сільських та селищних рад, повідомляє ВВС Україна.
Згідно із законом про запобігання корупції, спецперевірку проводять для голів та заступників голів обласних та районних рад, заступників міських, селищних та сільських голів, секретарів міських, селищних та сільських рад, голів постійних бюджетних комісій облрад та Київради.
“Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів”, – наголошують в НАЗК.
Офіс президента повідомив, що терміново збирає засідання РНБО.
“Рішення певних органів державної влади носять антидержавний та антиконституційний характер. Їх окремі дії несуть загрозу національній безпеці України”, – заявив секретар РНБО Олексій Данилов.
Рішення Конституційного суду може також негативно вплинути на відносини України з західними країнами та МВФ, а також безвізовий режим з ЄС.
Під час брифінгу 29 жовтня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що йдеться не лише про МВФ, а взагалі про відносини з Заходом.
“Саме по собі рішення Конституційного суду хоч і є серйозним ударом, але ще не руйнує нашу взаємодію з західними партнерами. Якщо не вдасться подолати негативні наслідки цього рішення і забезпечити належне функціонування антикорупційної інфраструктури, тоді в нас буде проблема”, – зазначив міністр.
Він запевнив, що президент Зеленський і уряд налаштовані подолати негативні наслідки рішення Конституційного суду.
Як це сталося?
Напередодні, 27 жовтня, Конституційний суд (КС) ухвалив рішення щодо відповідності Конституції окремих положень закону про запобігання корупції.
У ньому судді визнали неконституційними повноваження Національного агентства з запобігання корупції як такі, що шкодять незалежності судової гілки влади зі сторони влади виконавчої.
А також неконституційною віднині є норма про кримінальну відповідальність за неправдиві декларації чи свідому відмову подавати дані про свої статки – це, на думку суддів, було надто суворим покаранням.
Через рішення КС Національне агентство з запобігання корупції закриває доступ до реєстру електронних декларацій.
“Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення”, – повідомили згодом у агентстві.
Рішення КС
У вівторок ввечері в українських соцмережах почала ширитися гаряча новина: “Конституційний суд скасував електронне декларування” і так мало не остаточно “зруйнував” антикорупційну реформу.
Про це написали одразу кілька ЗМІ й Телеграм-каналів з посиланням на власні джерела.
Йдеться про подання 47 депутатів від ОПЗЖ та групи “За майбутнє”, у якому вони висловлюють претензії до низки повноважень антикорупційних органів, а також відповідальності за корупційні діяння.
У поданому ще в серпні депутатському поданні – майже 80 сторінок.
Які ж наслідки потягне за собою декриміналізація відповідальності за брехню в деклараціях?
Обнулення розслідувань
“Скасування кримінальної відповідальності може вплинути максимально критично, оскільки вже зараз є багато справ і вироків по цій статті. Також є близько десяти справ, що слухаються Вищим антикорупційним судом, є досудові розслідування НАБУ”, – пояснює BBC News Україна юрист Центру протидії корупції Вадим Валько.
Якщо статтю скасовують, то ці справи і розслідування мають закрити, а вироки можуть переглянути.
Наприклад, є п’ять вироків, пов’язаних з електронними деклараціями.
“Це три судді, які не подавали декларації, це колишній керівник Львівського бронетанкового заводу та колишній народний депутат. Після скасування статті всі ці вироки можуть переглянути, адже тут закон має зворотну дію в часі”, – твердить експерт.
Є ще кілька резонансних справ щодо декларацій, які зараз слухаються у суді.
“Справи по меру Одеси Труханову, ексміністру енергетики Насалику чи колишньому судді Вищого адміністративного суду Голяшкіну – їх просто закриють, вони не понесуть ніякої відповідальності. І таких резонансних справ десятки”, – каже Вадим Валько.
Так вже було, коли той же КС у лютому 2019 року скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Закриття справ також означає, що ресурси на розслідування були витрачені даремно.
Без відповідальності
Стаття про неправдиве декларування, яку КС визнав неконституційною, передбачає штраф (до 3,1 млн грн), заборону займати певні посади чи ув’язнення на строк до двох років.
Якщо таке покарання скасовують, то залишиться лише адміністративна відповідальність.
По суті – це просто значно менший штраф.
“Це зовсім інші наслідки, які не тягнуть за собою судимості чи заборони займати певні державні посади”, – каже Вадим Валько.
“І в майбутньому притягнути чиновників до кримінальної відповідальності за діяння, які були до цього рішення Конституційного суду, буде неможливо”, – звертає увагу юрист Центру протидії корупції.
Міжнародні проблеми
Боротьба з корупцією традиційно є предметом домовленостей Києва з міжнародними партнерами – від США та ЄС до Міжнародного валютного фонду.
Декриміналізація неправдивих декларацій в цьому контексті вочевидь навряд чи пройде непоміченою.
“Європейські партнери можуть розцінювати це як порушення наших міжнародних зобов’язань, навіть у контексті безвізу”, – вважає Вадим Валько.
Наразі немає причин говорити одразу про “скасування безвізу з Євросоюзом” (такі дискусії починалися і після скасування статті про незаконне збагачення), але принаймні тенденція питань щодо перегляду лібералізації візового режиму вже може з’явитися.
“Тобто це ще один крок, який потенційно наближає нас до відміни безвізу”, – попереджає Вадим Валько.
Крім того, питання можуть виникнути і у відносинах з МВФ.
Останні домовленості з фондом передбачали посилення антикорупційних органів в Україні (а не перегляд та скасування їхніх повноважень).
Що далі?
Якщо коротко, то його відповідь зводиться до того, що президент подасть новий законопроєкт для контролю за деклараціями, якщо нинішню систему відповідальності справді скасують.
“Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності”, – запевнили в офісі.
Саме так свого часу повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
“Але це не скасовує той факт, що всі старі справи щодо електронних декларацій обнуляться”, – резюмує Вадим Валько.
