Наприкінці жовтня в парламенті зареєстрували законопроект № 4241, покликаний дати юридичне визначення “колекторської діяльності” і встановити етичні рамки для взаємодії з позичальниками. У грудні минулого року депутати проголосували в першому читанні за законопроект № 2133 ” Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності”. Однак експерти сумніваються, що ці ініціативи допоможуть захистити українців від свавілля колекторів, пише у своїй статті “Ввічливо “вибивати борги”: чи захистить позичальників новий законопроект про діяльність колекторів“журналіст 112.ua Ксенія Цивирко.
По-перше, законопроекти містять занадто широкий і розмитий список санкцій за порушення правил колекторської діяльності. “Якщо штраф у розмірі від 51 тис. грн до 102 тис.грн колектори зустрінуть як мінімум без особливого захоплення, а виключення з реєстру НБУ викличе додаткові проблеми, то така “міра покарання”, як “письмове застереження”, може викликати тільки насмішку. По-друге, питання виникають і до того, наскільки ефективно НБУ зможе впоратися з покладеним на нього зобов’язанням з контролю за дотриманням правил взаємодії колекторів з позичальниками”, – йдеться в матеріалі.
“Захист прав споживачів не входить в обов’язки НБУ, це невластива для нього функція. Навіть якщо на колекторську компанію хтось подасть скаргу, а Нацбанк за результатами перевірки виключить її з Реєстру, колекторів це не зупинить – вони почнуть працювати під вивіскою іншої компанії”, – прокоментував 112.ua президент ЮК “Ніколас” Михайло Стрельников.
Найбільш дієвою “зброєю” проти “колекторського свавілля”, на його думку, могли б стати штрафи в розмірі 300-500 тис. грн.
“Є порушення-приїжджає податкова виконавча служба, заарештовує рахунки компанії і стягує певну суму. Покарання має бути безальтернативним. Перспективи ж того, що НБУ буде ефективно штрафувати, – досить сумнівні”, – вважає Стрельников.
Крім того, законодавці обійшли стороною саму обурливу частину роботи колекторів, явно пахне кримінальністю. У Кримінальному кодексі передбачені статті за” вимагання “і” примус до виконання цивільно-правових зобов’язань”, проте їх юристи називають”мертвими”.
Поліція на подібні звернення реагує слабо, оскільки зафіксувати весь ланцюжок доказів, що зв’язують “кримінальників” і “колекторів”, важко.
“Поліцейські часом самі знаходяться” в частці ” з колекторами, допомагаючи встановити місцезнаходження та контакти позичальника. Якогось відділу по боротьбі з колекторами в правоохоронній системі теж немає, щоб цілеспрямовано займатися такого роду злочинами. Законопроект депутатів – це щось з розряду розради, де хоча б на папері написано про притягнення до відповідальності колекторів”, – вважає правозахисник і засновник інтернет-спільноти “антиколектор” Олексій Сіяниця.
Він упевнений, що насправді ж нічого не зміниться: в умовах кризи люди будуть продовжувати брати кредити і якось “петляти”, колектори будуть вибивати борги.
“На жаль, в” ввічливих колекторах ” у нас не зацікавлені. Простий приклад: вони викуповують у банку 1 мільйон непрацюючих кредитів тисяч за 10-20. У кращому випадку з цього вони зможуть повернути 400 тис. – частина з них повертається назад керівництву”, – говорить Михайло Стрельников.
Як колишній член групи з підготовки одного із законопроектів він упевнений: депутати мають намір не стільки контролювати, скільки узаконити колекторську діяльність.
