Жителі українських шахтарських міст підтримують закриття збиткових шахт, але виступають за підтримку вуглевидобувної галузі в цілому. Однак у настроях людей переважає депресивна тональність: безнадійність, невлаштованість, невпевненість. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Що думають мешканці вугільних міст про Донбас без шахт?».
В опитуваннях брали участь жителі Добропілля, Торецька, Мирнограда, Покровська, Новогродівки, Селидового та Вугледара. «Люди загалом погано оцінюють ситуацію у себе в регіоні. Найбільш гостра ситуація – в Селидовому, Торецьку і Новогродівці. Якщо люди говорять про позитивні тенденції, то вони стосуються ремонту доріг, організації освітлення в центрі міста, реставрації якихось парків, фонтанів», – сказала під час презентації дослідження представниця фонду Фрідріха Еберта в Україні Марія Коваль-Гончар.
Опитування показали, що люди дуже тісно пов’язують свої міста із шахтами. Є усталена думка, що якщо народився в шахтарському місті, то з шахтою і буде пов’язане життя і робота. У більшості міст, крім Покровська (туди з окупованої території переїхав Донецький національний технічний університет) великі проблеми з тим, куди йти вчитися після школи або перенавчатись у дорослому віці.
Є ПТУ, але вони «заточені» на навчання за гірничими спеціальностями. Ще людей дуже хвилює проблема медицини і екології: закриваються лікарні та дитячі відділення. Також закриття шахт посилить екологічні проблеми. У підсумку це змусить багатьох жителів, які втратять роботу на шахті, замислюватися якщо не про своє майбутнє, то про майбутнє дітей і покидати такі регіони.
