
Слідчий суддя може заочно відправити під варту підозрюваного, якщо він переховується та оголошений у міжнародний розшук. Слідство має це довести. Проте ні довідки, ні витягу з бази даних Інтерполу про міжнародний розшук Януковича не надали ні Печерському суду, ні Апеляційному, йдеться у повідомленні.
Відомості про оголошення у розшук, зокрема міжнародний, мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але, за даними суду, слідчий ДБР посилався лише на постанову Генпрокуратури від 29 травня 2019 року про оголошення Януковича у міжнародний розшук. Витягу про те, що на підставі цієї постанови Януковича оголосили у розшук, суду не надали.
Водночас у матеріалах справи є повідомлення Інтерполу про те, що інформацію стосовно Януковича видалять із баз, оскільки вона має політичний характер.
Також адвокати Януковича долучили лист Інтерполу за 25 квітня 2017 року: там ідеться, що щодо Януковича не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його в міжнародний розшук по лінії Інтерполу.
Водночас колегія суддів назвала обґрунтованими підозри, які висунули Януковичу, а також підтвердили, що експрезидент може переховуватися від слідства і тиснути на свідків.
Не єдина справа проти Януковича
Після втечі у 2014 році Януковича з країни правоохоронці відкрили проти нього до 10 кримінальних проваджень. Янукович фігурує у справах про незаконне заволодіння резиденціями «Межигір’я» та «Сухолуччя», фальсифікацію результатів голосувань за «диктаторські закони», злочини проти майданівців, численні тяжкі економічні злочини та хабар, замаскований під винагороду за авторські книжки.
24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним за статтею «Державна зрада» та заочно засудив його до 13 років в’язниці. Також суддя оголосив, що сторона обвинувачення довела, що Янукович сприяв Росії у веденні агресивної війни проти України.