Іменем уродженця Тернопільщини, видатного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету. Про це повідомив у Фейсбуці відомий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.
«Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім’ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл», – написав Шендеровський.
За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім’ям.
Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.
Вчений активно працював у галузі електротехніки, системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення «Про новий тип променів», де, власне, і йшлося про Х-випромінювання. Однак ще 14 років до цього уже існувала «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.
«Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім’ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл», – написав Шендеровський.
За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім’ям.
Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.
Вчений активно працював у галузі електротехніки, системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення «Про новий тип променів», де, власне, і йшлося про Х-випромінювання. Однак ще 14 років до цього уже існувала «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.
