Малиновський районний суд міста Одеси нещодавно виніс вирок у справі про крадіжку, присудивши двом молодим злодіям “умовне” позбавлення волі із покладенням на них зобов’язання – прочитати твори Марка Твена, Джека Лондона та вірш Тараса Шевченка.
Відповідний вирок суду опубліковано в Єдиному держреєстрі судових рішень.
За крадіжку двох автомагнітол із автомобілів до кримінальної відповідальності було притягнуто двох молодих людей віком 19 та 23 роки. На місці скоєння злочину злодії забули рюкзак, в якому були їхні документи. Такі обставини дали підстави судді Олександру Гарському, який головував на засіданні, зробити висновок про “дитячість” їхньої поведінки.
“Допитуючи обвинувачених в судовому засіданні, судом встановлено, що вони фактично за своїм розвитком, ще неповнолітні діти, хоча і мають відповідний вік”, – йдеться у винесеному вироку.
Обираючи міру покарання, суддя звернувся до класика світової літератури Федора Достоєвського, зацитувавши його тезу про те, що “перестати читати книги – значить перестати мислити”.
Відповідно до санкції статті Кримінального кодексу України обидвом злодіям було призначено покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 3 роки з відтермінуванням виконання вироку на 1 рік.
Упродовж цього часу засуджені повинні періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, а також “дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме прочитати наступні твори: 1) повість (за іншими виданнями роман) “Пригоди Тома Соєра” 1876 р., автор Марк Твен 2) роман “Пригоди Гекльберрі Фінна” 1884 р., автор Марк Твен 3) пригодницька повість (за іншими виданнями роман) “Біле Ікло” 1906 р., автор Джек Лондон 4) вірш Тараса Шевченка “Минають дні, минають ночі…” 1845 р”.
Як зазначено у вироку, “твори визначені судом і які відносять до дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), саме призвані формувати в дитині всі добрі, сердечні і незлобливі відчуття як щодо себе так і до оточуючого світу. Окрім того, вони показують як люди співіснують на протязі багатьох років не тільки без неприязні і ненависті один до одного, а й з необхідною у суспільстві повагою як до цінностей життя так і до встановлених у суспільстві правил”.
