Шведські вчені у різних частинах планети взяли з довкілля 36 зразків ДНК. У результаті аналізу 200 мільйонів генів вони виявили 30 тисяч різних ферментів, що руйнують десять типів пластику.
Виявилося, 60% їх не вписуються в жодного з відомих класів. Тобто вони розкладають пластмаси раніше невідомим способом, пише The Guardian.
«Ми знайшли кілька доказів, що підтверджують, що потенціал глобального мікробіому з розкладання пластику дуже корелює з рівнем забруднення довкілля пластмасою. Це важливе свідчення того, як навколишнє середовище реагує на тиск, який ми на нього чинимо», – заявив співавтор дослідження Олексій Железняк із Технічного університету Чалмерса.
За словами вчених, за останні 70 років виробництво пластику зросло із двох до 380 мільйонів тонн на рік. Цей час дав мікробам можливість еволюційно відреагувати на появу нових відходів у їхньому середовищі. Ферменти для розкладання пластику є у кожного четвертого проаналізованого мікроба. Їхні кількість і тип відповідають обсягу та типу пластикового забруднення в ареалі.
