Російський бізнесмен Євген Пригожин звернувся до суду ЄС з вимогою видалити текст, який обґрунтовує внесення його до європейських санкційних списків як спонсора «ПВК Вагнера».
Справді, Рада ЄС в опис причин включення «ПВК Вагнера» до списку санкцій додала фразу, що групу «фінансує Євген Пригожин».
Як бачимо, санкції починають «ставити в стійло» російських бізнесменів. А для Пригожина у якого бізнес, нерухомість та рахунки знаходяться за кордоном (і можуть бути просто конфісковані) – це дуже чутливе питання.
Плюс є ще кілька факторів, які дуже понизили рейтинг Пригожина як постаті наближеної до Путіна.
По-перше, між міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, який зараз є фаворитом Путіна та Євгеном Пригожиним існує давня ворожнеча, яка останніми роками переросла в неприховану огиду один до одного.
Це погано позначається на іміджі як оточення Путіна, так і самого російського президента, який не може навести лад у Кремлі, а відповідно і в країні, а ще збирає війська навколо України для ескалації конфлікту.
По-друге, у лавах Вагнера також відбувається «незрозумілість»: Пригожин офіційно від них відмовився, в Міноборони РФ вони не рахуються…
ПВК «Вагнер» є закритою військовою організацією, що має свій полігон у Краснодарському краї. Майбутніх «співробітників» компанія вербує, зокрема, й у місцях позбавлення волі. При цьому кандидати обов’язково повинні мати бойовий досвід або військову підготовку, з кримінальним минулим (причому не йдеться про розкрадання дрібного майна та крадіжки, йдеться про тяжкі злочини).
Слід зазначити, що втрати серед «вагнерівців» в офіційних зведеннях Міноборони РФ не проходять через законодавчо неврегульовану діяльність ПВК на території РФ.
Будучи фактично військовими, офіційно співробітники приватних військових компаній не належать до структур Міноборони РФ. Це дає змогу російській стороні стверджувати, що військовослужбовці РФ не беруть участь у наземних бойових діях на території ТОТ Донбасу та Сирії, хоча «вагнерівці» зазнають у боях із ІДІЛ серйозних втрат.
Але для Росії це не люди і рахунок втрат ніхто не веде, на їхнє місце прийде нове «кримінальне м’ясо». Адже росіян, що погрузли в численних кредитах, заманюють на таку роботу пристойним заробітком і обіцянкою пробачити всі виплати за іпотекою родичам, якщо герой повернеться додому в дерев’яному ящику.
Вигідно і державі, і сім’ям. На сотню-другу алкашів-кримінальників менше, а гроші віддавати не треба. Російські жінки ще понароджують.
І хоча ПВК бере участь у бойових діях на Донбасі, на тлі останніх подій, багато «іхтамнетів» висловлюють неприховане занепокоєння і побоювання щодо їхньої долі в Україні.
До сьогодні вагнерівці на Донбасі засвітилися:
- 13 червня 2014 року групою «Вагнер» знищено важкий військово-транспортний літак ІЛ-76, внаслідок чого загинуло 49 українських військовослужбовців;
- під час штурму Луганського аеропорту у 2014 році та під Дебальцеве у 2015 році (час штурму Луганського аеропорту загинуло 15 найманців, а під Дебальцеве – 21);
- решта їх застосування включало гібридну війну, постачання зброї, спецназ та військову підготовку для підтримки місцевих «ополченців», а також «профілактичне виховання» неблагонадійних «ополченців».
За останні роки війни з Росією українська армія виробила свою тактику, набула військового досвіду і за підтримки західних країн стала однією з наймогутніших армій Європи.
А якщо ще додати організацію загонів самооборони та ненависть до ворога, то «ихтамнетам» варто дуже побоюватися. Ніхто їх у полон брати не буде, всі ДРГ і не тільки знищуватимуться відразу; у Росії їхнім рідним ніхто жодних грошей не виплатить, героями їх ніхто не оголосить і по-людськи не поховає.
То ж побоювання вагнерівців не є безпідставним: у їхнього годувальника Пригожина величезні проблеми в бізнесі, у відносинах із Шойгу та Путіним. Фінансування їхньої діяльності примарне (для Міноборони РФ вони карні злочинці), а іншим просто не потрібен такий зброд. І воювати з місцевими ополченцями в Лівії, Судані та Малі це не те саме, що підготовлена, озброєна, могутня українська армія.
