У лікарні в Дніпрі помер волонтер зі Старого Самбора на Львівщині Василь Пелиш, якому окупанти відрубали руку у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення РФ ветеран АТО повернувся на Донбас і 17 вересня на Донеччині зазнав поранення в голову, несумісного з життям.
Мати Тетяна Вічиста-Пелиш розповіла “Голосу Прикарпаття“, що її Василь був важко поранений біля Костянтинівки Донецької області, коли перевозив необхідні для воїнів речі із другої лінії фронту на першу. Матір сповістили про смерть сина телефоном із госпіталю, коли 18 вересня мала виїжджати у Дніпро.
Як пише Новинарня, Василь Пелиш, 1995 р.н., навчався у Львівському аграрному університеті. Коли почалася Революція Гідності, став активним її учасником. Надалі у складі добровольчого батальйону “Айдар” пішов захищати Україну на схід. Воював на Луганщині. Потрапив у засідку, в бою зазнав поранення в живіт, потрапив у полон до бойовиків. Коли вони побачили на правій руці хлопця татуювання із гаслом “Слава Україні” й тризубом, відрубали руку.
Провів місяць у полоні, був звільнений за обміном. Лікувався у львівському госпіталі. Згодом влаштувався працювати обліковцем у Старосамбірській раді.
У 2016 році указом президента був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
З допомогою канадсько-української програми отримав протез руки, причому спеціалісти зробили Василеві несподіванку — на плечі протеза намалювали Тризуб.
Після початку великої війни Василь Пелиш продовжив займався волонтерством та їздити на схід.
“Йому лише 27. У нього молода дружина. За своє коротке життя так багато зробив для України… Усі ці роки своєю присутністю Василь нагадував усім, що у нас триває війна. Він без слів промовляв, що маємо робити все можливе для того, щоб цю війну завершити… Бучу й Ізюм він на собі відчув ще 2014 році. Коли почалася повномасштабна війна, його стан здоров’я не став на заваді, Василь хотів і свою лепту внести для перемоги, робив усе можливе, щоб захистити Україну”, – розповіла старосамбірянка Марія, студентка УКУ.
Поховають героя в Старому Самборі.