На Львівщині живе майстер Богдан Новак, який вже понад пів століття створює мацьковицькі різдвяні звізди – неодмінний атрибут колядницьких ватаг.
“Пан Богдан живе у Дублянах, а народився у селі Мацьковичі, що неподалік Перемишля. Через операцію «Вісла» разом з батьками покинув рідні землі, – розповіли в управління туризму та курортів Львівської ОВА. – Понад пів століття свого життя чоловік присвятив створенню мацьковицьких обʼємних сферичних різдвяних звізд, які стали елементом нематеріальної культурної спадщини України”.
Майстер розповідає, що селу Мацьковичі був притаманний такий звичай: виготовити звізду, відколядувати, далі приходили під церкву на Івана Предтечі і в кінці коляди розбивали звізду, щоб дух її розходився по селу.
“Для неодружених людей, які вхопили ріжок чи іншу деталь, це означало заміжжя найближчим часом. А ще розбивали звізду для того, щоб навчати інших її майструвати і передавати традиції з покоління в покоління. А зараз роблять звізду на 50 років і раз чи два ходять з нею колядувати”, – каже пан Богдан.
Звізди Богдана Новака є у багатьох країнах світу. Цьогоріч його роботи замовляли у Норвегію, Португалію, а також Німеччину на фестиваль українського сучасного мистецтва “Nebenan. Поруч” в Дрездені.
А ще він створив звізду, яка стала основою для художнього проєкту Ольги Філончук “Belonging| Приналежність”.
Звеселяють звізди Богдана Новака і військових на фронті.
“Чого в нас не прижилася москальська зірка? Тому що вона – нерухома, мертва. Наша звізда відрізняється сферичністю, овальністю і рухомістю. Вона – жива”, – наголосив звіздар зі стажем.
Чоловік прагне, щоб на офіційному рівні його визнавали як майстра народної творчості за напрямом звіздарство та калаткарство.
Пана Богдана часто запрошують на майстер-класи, щоб продемонструвати процес створення різдвяного символу. Зі слів майстра, щоб виготовити звізду потрібне бажання, терпіння і математичні знання.
Спільно зі своїм учнем Павлом Шитіковим, цьогоріч до Різдва вперше змайстрував не деревʼяну, а металеву звізду, яка стане вуличною окрасою будинку.
Зазначимо, що першу звізду села Мацьковичі у Дублянах виготовили переселенці з Надсяння під керівництвом столяра Ілька Пися в 1948 році.
Щедрий вечір поповнив перелік нематеріальної культурної спадщини
