Як флагман вітчизняного фармбізнесу Farmak експортує продукцію майже до 60 країн світу, серед яких 15 країн ЄС. Про це та інше читаємо у Forbes.
Голова наглядової ради Farmak Філя Жебровська описує експортний потенціал компанії як «буквально увесь світ». Вона також певна у потребі євроінтеграції для розвитку української галузі виробництва лікарських засобів. Жебровська розповіла, чому від євроінтеграції виграє передусім споживач, які законодавчі зміни для цього потрібні, а також про результати компанії у міжнародній експансії.
Пряма мова
У чому полягає важливість євроінтеграції у фармацевтичній сфері? Чому це цінно для України саме зараз?
Я працюю у фармацевтичній галузі 44 роки. І весь цей час у мене було і є гасло «Ліки без кордонів». Адже ліки та їхня якість – це питання здоров’я, а часом і життя людей.
Переконана, що від євроінтеграції галузі виграє передусім пацієнт. Безумовно, це також матиме вплив і на експортний потенціал, а відтак і на економіку країни. Але якість – це питання №1. Саме тому Farmak уже багато років поспіль системно працює над удосконаленням якості наших лікарських засобів відповідно до всіх європейських стандартів.
Наш експорт – це увесь світ
Наш експорт сьогодні – це буквально увесь світ. Цікаві для нас ринки збуту є на всіх континентах. Але всі ці країни хочуть бачити європейські досьє на лікарські засоби, тож євроінтеграція – наш єдиний шлях. Таким чином, гасло «Ліки без кордонів» фактично набуває нового, глобального сенсу.
Я певна, що настане час, коли експортного ринку Farmak матиме навіть більше, ніж внутрішнього.
Farmak був одним із перших, хто почав говорити про євроінтеграцію. Які ключові зміни відбулися за цей час?
Уперше в Україні заговорили про євроінтеграцію десь у 1997–1998 роках. За часів СРСР суспільство не мало вільного доступу до лікарських засобів. Це були часи порожніх аптек і високого попиту на ліки. Тож після 1991 року ринок потрібно було відкривати. А вільний ринок – це завжди висока конкуренція. І аби вона була здоровою, потрібно було створити правила гри, впровадити міжнародні стандарти, розробити сильну нормативну базу тощо.
Тривалий час ми працювали за законом «Про лікарські засоби», ухваленим 1996 року. Він справді був важливим, адже містив такі засадничі норми, як стандарт GMP, але його давно варто було оновити. Це врешті відбулося у 2022 році, хоча повноцінно закон запрацює лише за 30 місяців після завершення воєнного стану. Це лише підтверджує важливість сучасної законодавчої бази для євроінтеграційного поступу.
Про реформи
Які реформи в контексті євроінтеграції фармацевтичної сфери потрібні зараз?
Фармацевтичний ринок в Україні досі дуже зарегульований, існує безліч різноманітних інструкцій, вимог тощо, які дублюються. Відтак мусимо продовжувати працювати над удосконаленням законодавчого поля. Серед іншого потрібні зміни до патентного законодавства в галузі лікарських засобів. Це надто важливо для тих, хто, як Farmak, виробляє генеричні препарати. На сьогодні, на жаль, проведена кілька років тому реформа не працює повноцінно. І потрібні додаткові зміни, аби ми могли одночасно з іншими країнами розробляти та випускати нові ліки, які вийшли з-під патенту. Такий підхід сприятиме справедливій конкуренції українських виробників як в Україні, так і на закордонних ринках, і надасть ще більше можливостей для подальшого розвитку галузі.
Також потрібно закріпити на законодавчому рівні преференції для вітчизняного виробника у державних закупівлях. Приміром, в Іспанії, де ми завершуємо будівництво виробничого майданчика, локальні виробники, подаючи документи на тендер, отримують вигідніші умови участі, бо сплачують податки у бюджет і надають робочі місця. Без аналогічної норми в українському законодавстві держава щороку втрачатиме прибутки.
Як відбувається євроінтеграційний поступ у Farmak? Якими успішними практиками ви могли б поділитися?
На сьогодні Farmak готовий до євроінтеграції на 100%. Наші технологічні лінії мають європейську сертифікацію. У кожному напрямі роботи – від досліджень до контролю якості – ми маємо спеціалістів із фантастичним досвідом та експертизою. Все це дозволяє нам зберігати лідерство на ринку та рухатися вперед. І, звичайно, ми активно інвестуємо у впровадження європейських стандартів на наших заводах та у бізнес-процесах.
Наразі для доступу на український ринок ми проходимо державну інспекцію GMP, що проводиться нашою Держлікслужбою. Але для того, щоб сертифікувати наші виробничі лінії та продукти для експорту в ЄС, ми додатково маємо проходити інспекції регуляторних органів держав – членів ЄС. Це створює технічні бар’єри у торгівлі та не дає нам експортувати на повну. Тому зараз разом з урядом ми працюємо над тим, щоб Україна та ЄС уклали окрему угоду щодо взаємного визнання GMP-сертифікатів.
Бустер – вступ України до ЄС
Бустером для євроінтеграції може стати вступ України до ЄС. Які переваги це може дати фармацевтичній галузі?
Насамперед пацієнти зможуть бути впевнені в якості препаратів: їм продаватимуть лише лікарські засоби, допущені до продажу в країнах ЄС, а це найвищі показники якості. Станом на сьогодні лише одиниці серед вітчизняних виробників сертифіковано за стандартом ЄС.
Також ми отримаємо доступ до європейських ринків, відтак це приведе до збільшення експортного потенціалу, нових інвестицій у галузь і приведення роботи всіх українських виробництв до загальноєвропейських стандартів.
Ще один важливий напрям роботи Farmak – міжнародна експансія. Якими є основні фокуси уваги та плани компанії у цьому контексті?
Наразі Farmak має величезні виробничі потужності в Україні. Наприклад, ми спроможні виготовляти майже 2 млрд таблеток на рік, 150 млн ліків у ампулах тощо. Проте за минулий рік ми продали значно менше.
Але, на жаль, сьогодні український ринок обмежений у споживанні й продовжує скорочуватися через війну та вимушений виїзд людей за кордон, зниження купівельної спроможності населення. Тож ми шукаємо додаткові ринки реалізації нашої продукції. Сьогодні експансія – це не просто можливість. Це вимушений захід, щоб зберегти робочі місця та завантажити виробництво в Україні, мати фінансовий ресурс сплачувати податки та допомагати армії.
Переломним моментом було влучання ворожої ракети у наш склад у Калинівці на Київщині в 2022 році. Тоді я зрозуміла, що велика війна не подібна до жодної з криз, з якими я мала справу за свою кар’єру, це найстрашніша екзистенційна загроза, яку лише можна уявити. Я усвідомила, що ми повинні зберегти науковий, технологічний та бізнесовий потенціал Farmak.
Того ж 2022 року ми прийняли рішення, що Farmak має трансформуватися у міжнародну компанію. Ми заснували Групу компаній Farmak у Швейцарії (штаб-квартири там мають 80% фармацевтичних компаній, що виробляють генерики) і почали розвивати нашу міжнародну екосистему.
Окрім наших традиційних ринків Східної та Центральної Європи, Кавказу та Близького Сходу нині нам цікаві також Азія, Африка, Південна Америка. Минулого року ми купили маркетингові компанії в Чехії та Словаччині, а цьогоріч придбали фармацевтичну компанію в Польщі.
Крім цього, ми заснували центральний маркетинговий офіс у Дубаї, звідки працюємо з країнами регіону – Саудівською Аравією, Лівією тощо. Також маємо представництво у Вʼєтнамі, ще одне плануємо відкрити у Великій Британії.
Наразі ми працюємо над новими напрямами. Гадаю, ви скоро дізнаєтеся про наш вихід на ринок Румунії та Болгарії.
Читайте також: Авіакомпанія Ryanair зафіксувала рекордний річний прибуток.
