Футбольний тренер Роман Максимюк зник безвісти. Війна щодня забирає кращих синів і дочок України, а доля багатьох залишається невідомою.
Серед тих, про кого немає відомостей, опинився й Роман Максимюк – футболіст, тренер і доброволець з Прикарпаття. Чоловік, який з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, офіційно вважається зниклим безвісти з 11 березня 2025 року.
Тривожні новини з Покровського напрямку
Востаннє Роман виходив на зв’язок 29 січня цього року. Про це повідомив колишній воротар київського “Динамо” Святослав Сирота, який активно намагався з’ясувати долю побратима. За його словами, Максимюк зник під час виконання бойового завдання в районі Покровська, де наразі тривають інтенсивні бойові дії.
“Він був на ділянці, де дуже важко зі зв’язком, але передавав через своїх побратимів, що з ним все добре. Але зараз вже все, на жаль, не так”, – написав Сирота у своєму повідомленні. Ці слова підтверджують, що пошукові заходи тривали протягом останніх тижнів, проте не дали результатів.
Покровський напрямок залишається одним із найгарячіших на фронті. Складна оперативна ситуація та постійні бойові дії ускладнюють пошуки й з’ясування долі військовослужбовців, які можуть опинитися в полоні або поза зоною досяжності зв’язку.
Футбольний тренер Роман Максимюк зник безвісти
Трагічна статистика Пасічнянської громади поповнилася ще одним іменем. Роман Максимюк став 32-м військовим із цієї громади, чия доля сьогодні залишається невідомою. Ця цифра вражає і свідчить про масштабність втрат, яких зазнає навіть невелика частина Прикарпаття.
Пасічнянська громада, як і вся Україна, продовжує чекати на будь-які новини про своїх захисників. Кожен день без звістки — це нове випробування для рідних та близьких військовослужбовців, які не полишають надії на повернення своїх героїв.
Роман Максимюк — не просто військовий, а людина, яка до війни тренувала дітей, відкривала їм світ футболу та виховувала нове покоління спортсменів. Його добровільний вступ до лав ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення демонструє глибоку відданість своїй країні та готовність захищати її майбутнє.
Кожен зниклий безвісти — це не просто статистика, а особистість з власною історією, мріями та планами, які були перервані російською агресією. Сподіваємося, що доля Романа Максимюка та інших військових, які зникли безвісти, скоро проясниться, і вони повернуться додому до своїх рідних та близьких.
Читайте також: У центрі Тернополя створили Алею Надії з фотографіями зниклих безвісти захисників.