Каратист з України відмовився ділити п’єдестал з росіянином. На міжнародному турнірі з карате в іспанській Гвадалахарі український спортсмен здобув не лише бронзову медаль. Юнак здобув повагу співвітчизників своїм принциповим вчинком.
Тринадцятирічний Євген Мельник категорично відмовився стояти на п’єдесталі поруч із російським спортсменом. Той виступав під нейтральним прапором. Юний каратист продемонстрував, що спортивні принципи для нього нерозривно пов’язані з громадянською позицією та повагою до своєї країни, яка вже третій рік протистоїть російській агресії.
Гідність важливіша за протокол
Здобувши бронзову нагороду в ваговій категорії до 45 кілограмів серед юнаків 12-13 років, Євген опинився в непростій ситуації під час церемонії нагородження. Коли прийшов час для традиційного рукостискання та спільного фото з іншими призерами, серед яких був і представник країни-агресора, український спортсмен зробив рішучий крок. Незважаючи на неодноразові прохання організаторів змагань дотриматись церемоніального протоколу, вихованець українського клубу “Сегун” залишив п’єдестал.
Своїм характерним жестом юнак чітко продемонстрував присутнім, що не має наміру підтримувати жодних контактів із представником держави, війська якої щодня обстрілюють українські міста та села. Цей вчинок став промовистим символом позиції багатьох українських спортсменів, які відмовляються від “спорту поза політикою” в умовах, коли їхня країна бореться за виживання.
Каратист з України відмовився ділити п’єдестал з росіянином
Для Євгена Мельника цей турнір став першим значним міжнародним випробуванням, де він зумів піднятися на п’єдестал пошани. Бронзова медаль у престижних змаганнях стала свідченням спортивного таланту та наполегливості юного українця. Однак його громадянська позиція викликала не менший резонанс, ніж спортивне досягнення.
Тренер Євгена підтримав свого вихованця, зазначивши, що в клубі “Сегун” навчають не лише техніці карате, але й виховують справжніх патріотів своєї країни. “Спортивна етика – важлива річ, але людська гідність та повага до своєї країни – понад усе”, – прокоментував він вчинок свого підопічного.
Варто зазначити, що відмова українських спортсменів від контактів із представниками росії на міжнародних змаганнях стає все більш поширеною практикою. Це викликає неоднозначну реакцію спортивних чиновників, проте знаходить повне розуміння серед співвітчизників, які цінують такі прояви націоналної гідності та принциповості.
Повернувшись додому, Євген зізнався, що ні на мить не сумнівався у своєму рішенні, навіть розуміючи, що це може призвести до певних санкцій з боку організаторів. “Медаль – це добре, але я не міг стояти поруч із тим, хто представляє країну, яка вбиває українців”, – просто пояснив свій вчинок юний спортсмен.
Читайте також: Історія найвідомішої тернопільської зрадниці біатлоністки Олени Зубрилової.
Історія найвідомішої тернопільської зрадниці біатлоністки Олени Зубрилової