У Стамбулі рф навіть не імітувала діалог. У Туреччині відбулася подія, на яку світ чекав понад три роки – прямі переговори між Україною та Росією. Утім, замість довгоочікуваного прогресу на шляху до миру міжнародна спільнота побачила лише чергову демонстрацію російської зухвалості та небажання шукати реальні шляхи розв’язання конфлікту.
Перші зустрічі після довгого мовчання
Переговорний процес стартував у четвер, 15 травня, з прибуття делегацій та проведення попередніх консультацій. Українську сторону представляли високопосадовці Міністерства закордонних справ та Офісу Президента, а також спеціалісти з питань безпеки та гуманітарних питань. Делегацію Росії очолили представники Міністерства закордонних справ РФ та Міністерства оборони.
Турецька сторона доклала максимум зусиль для створення сприятливої атмосфери – нейтральна територія, належний рівень безпеки та комфортні умови для тривалих дискусій. Посередники з ООН також були присутні на переговорах, сподіваючись допомогти сторонам знайти точки дотику.
Очікування від цієї зустрічі були стримано оптимістичними. Міжнародні аналітики передбачали принаймні певний прогрес у гуманітарних питаннях та можливе окреслення шляхів для подальших дипломатичних кроків.
День розчарувань – п’ятниця, 16 травня
Основний раунд переговорів, запланований на п’ятницю, мав стати ключовим моментом для потенційного прориву. Однак уже з перших годин стало зрозуміло, що російська сторона не налаштована на конструктивний діалог.
Українська делегація прибула з чітким планом поетапного врегулювання – від припинення вогню до обговорення механізмів відновлення територіальної цілісності України. Наші представники продемонстрували готовність до предметного обговорення гуманітарних коридорів, обміну військовополоненими та питань безпеки цивільного населення у прифронтових зонах.
Натомість російська сторона від початку зайняла жорстку позицію, по суті висунувши ультиматуми замість пропозицій. Найбільш показовим став цинічний історичний екскурс від керівника російської делегації, який з викликом заявив: “Ми воювали зі шведами 21 рік – ми і вас переживемо!”
Ця фраза яскраво ілюструє справжні наміри Кремля – не досягнення миру, а тиск, залякування та виснаження України в довготривалому протистоянні.
Єдиний результат – обмін полоненими
Попри загальну безрезультатність переговорів, сторонам усе ж вдалося досягти домовленості щодо обміну 1000 військовополоненими. Це єдиний конкретний результат дводенних зустрічей у Стамбулі.
Однак досягнення домовленості щодо обміну полоненими лише підкреслює обмеженість підходу Росії – готовність обговорювати лише тактичні гуманітарні питання без жодного бажання вирішувати основні причини конфлікту.
Реакція міжнародної спільноти
Результати стамбульських переговорів викликали хвилю розчарування серед міжнародних партнерів України. Представники ЄС, США та НАТО відзначили деструктивну позицію Росії та її небажання шукати шляхи до справедливого миру.
Водночас партнери підтвердили незмінність своєї підтримки України – як військової, так і економічної. А окремі країни вже анонсували нові пакети допомоги у відповідь на провал переговорів з вини російської сторони.
У Стамбулі рф навіть не імітувала діалог
Попри очевидне розчарування від перебігу перемовин, українська сторона демонструє стійкість і рішучість. Після повернення з Туреччини представники делегації наголосили, що Україна залишається відкритою до дипломатичного вирішення конфлікту, але не поступиться у принципових питаннях своєї незалежності та територіальної цілісності.
Аналітики відзначають, що, попри виснаження від тривалої війни, українці зберігають високий моральний дух та єдність у протистоянні агресору. Стамбульські переговори стали ще одним підтвердженням того, що шлях до справедливого миру буде довгим і складним.
Замість висновків
Стамбульський раунд переговорів став лакмусовим папірцем справжніх намірів Росії. Замість кроків назустріч – погрози, замість компромісів – цинізм. Однак це лише загартовує рішучість України та її партнерів продовжувати боротьбу за справедливий мир і відновлення міжнародного правопорядку.
Очевидно, що дипломатичний фронт залишається не менш важливим, ніж лінія бойового зіткнення. І на цьому фронті Україна продовжує демонструвати моральну перевагу та відданість цивілізованим принципам розв’язання конфліктів – на відміну від свого агресивного сусіда.
Світ побачив, що Москва прибула до Стамбула не заради миру. Вона прибула, щоб продовжувати тиск – але цього разу за столом переговорів.
Ми писали раніше: Путін затвердив склад делегації Росії для переговорів з Україною
