«Ніби вчора, рідна Мамо, Ви мене будили рано, Скільки митей світанкових відійшло…». Одній з найкращих пісень Ігоря Білозіра і Петра Запотічного акурат сповнилося 45! Про це пише тернопільській журналіст Михайло Маслій.
Два десятиліття вона була окрасою «Ватри» за життя композитора, уже чверть віку звучить без Маестро. І житиме вічно! Усі ми прийдем на той світ до тебе, Ігорку, тільки Україна хай не йде!
9 травня 1980 року львівський радіожурналіст і поет Петро Запотічний чергував у редакції обласного радіо. «Несподівано відчинилися двері, і в них побачив усміхненого Білозіра. «Що, нудьгуєш, куртка на ваті?!» (таким був його улюблений вислів), — сказав ще з порога. — «Даю тобі мелодію, прослухай, а вранці чекаю тебе з віршем. Слухай музику, вона тобі сама підкаже, про що писати…» — ніби прорік Ігор.
Він пішов, а я прокрутив мелодію разів п’ять–шість, — каже Петро Запотічний. — Так народилося «Ніби вчора, рідна Мамо, Ви будили мене рано…» Зраночку сором’язливо показав слова композиторові. Він зіграв на піаніно і проспівав. Усе звучало чітко. Я втрапив одразу, ми не підправляли жодного слова.
Одній з найкращих пісень Ігоря Білозіра сповнилося 45
Тема Матері не нова і нею важко було когось здивувати. Особливо після написаного Олександром Білашем з Дмитром Павличком, Володимиром Верменичем з Миколою Сингаївським чи Платоном Майбородою з Андрієм Малишком… Але нам вдалося!
«Ніби вчора» стала однією з улюблених у репертуарі Оксани Білозір, після перших репетицій пісня відразу ж припала їй до душі».
Час підтвердив, що не тільки їй. А й кожному, хто любить Україну, рідну пісню, рідну Маму.
Ніби вчора
Вірш Петра Запотічного. Музика Ігоря Білозіра
Ніби вчора, рідна Мамо,
Ви мене будили рано,
Промінь сонця зустрічали солов’ї.
Пастухи череду гнали,
На сопілках вигравали,
Горлицею туркотіли ви мені.
Приспів:
Вже дарує сонечко новий нам день,
Джерельце неспіваних іще пісень.
Щедроти черпни у ньому, доброти,
А у ранків золотистих — чистоти,
Диво–сили набирайся у землі,
Пам’ятай щодень слова мої.
Ніби вчора, рідна Мамо,
Ви мене будили рано,
А світанок дивограєм розквітав.
Верби коси розпустили,
До водиці нахилились,
Вітер в краї вашу пісню засівав.
Приспів.
Ніби вчора, рідна Мамо,
Ви мене будили рано,
Скільки митей світанкових відійшло,
Літа з сумом відлітають,
Ваші внуки підростають,
Віддаю їм вашу ласку і тепло.
Приспів.
