Нацрада реєструє онлайн-казино та букмекерів. В Україні онлайн-казино та букмекери почали реєструватися в Нацраді як медіа. Це дозволяє їм легально розміщувати рекламу, хоча реального журналістського контенту вони не створюють. Детектор медіа розповідає, чому Нацрада не може цьому завадити та які зміни в законі можуть це зупинити.
За останні пів року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала десятки спортивних онлайн-медіа. Серед них — справді спортивні видання, блогерські ресурси, сайти футбольних клубів, а також — онлайн-казино та сайти букмекерів. Наприклад, статус медіа мають Ggbet.ua Casino або портал Bet.ua, який хоче допомогти «отримати насолоду від ставок».
Такий інтерес до реєстрації виник через те, що з 1 квітня запрацювали нові правила, які стосуються ринку реклами азартних ігор. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей» хоч і декларує заборону реклами азартних ігор, однак насправді дозволяє її з певними обмеженнями.
Нацрада реєструє онлайн-казино та букмекерів
Серед них — дозвіл рекламувати азартні ігри у зареєстрованих відповідно до Закону України «Про медіа» онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року. Саме через це і виникла потреба потрапити до реєстру. Гральна індустрія має гроші: до впровадження обмежень 2024 року вона була одним із найбільших рекламодавців в Україні, поступаючись хіба що фармацевтичному сектору та FMCG (товари масового споживання: харчові продукти, парфумерія, засоби особистої гігієни тощо — «ДМ»).
За словами голови Всеукраїнської рекламної коаліції Максима Лазебника, тоді з рекламних бюджетів грального ринку на онлайн (зокрема соціальні мережі, інтернет-медіа, контекстну рекламу) припадало близько 40%. Основними рекламодавцями, ліцензованими операторами, на цьому ринку є Favbet, Vbet, Slotcity, Ggbet. Нинішні реальні бюджети оцінити важко, бо через обмеження багато хто пішов у «сіру зону» — наприклад, в анонімні телеграм-канали, піратські кінотеатри тощо. Однак зараз з’явилася можливість легальних розміщень у медіа. І всі, хто реєструється, розраховує на свою частку цього пирога.
Онлайн-казино — не медіа
Якщо реєстрація спортивних ресурсів, навіть тих, які розміщують рекламу ставок і букмекерів, і сайтів футбольних клубів є цілком логічною, то у випадку ресурсів про букмекерство та казино виникає багато питань.
«Очевидно, що онлайн-казино й букмекери використовують статус онлайн-медіа винятково як юридичний інструмент для обходу обмежень на рекламу азартних ігор. Вони при цьому продукують не журналістський контент, а фактично використовують Нацраду, аби легітимізувати свої бізнеси, які ще й можуть шкодити суспільству, а особливо молоді та вразливим людям. На жаль, це дискредитує сам інститут регулювання, бо створює враження безпомічності Нацради перед зловживанням прогалинами в законі», — говорить Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.
Формально зареєстровані ресурси про букмекерську діяльність дотримуються усіх правил для подання документів для реєстрації. На сайті, приміром, казино Ggbet.ua є позначка «21+», а в кінці сторінки дуже дрібним шрифтом написано: «Заборонена участь в азартних іграх особам, що не досягли 21 року, обмежено дієздатним і недієздатним особам, а також особам, які внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх Участь в азартних іграх може викликати залежність. Дотримуйтеся принципів відповідальної гри».
Сайт SportArena позиціює себе як інформаційний ресурс, де зібрані всі новини спорту. Там справді є новини, аналітика, інтерв’ю. Але при цьому червоним виділений розділ «Ставки на спорт», де можна цю ставку зробити, побачити рейтинг букмекерів, дізнатися про різновиди ставок.
«Детектор медіа» звернувся до Нацради за коментарем щодо того, чому регулятор здійснює такі реєстрації, однак наразі ще не отримав відповіді.
Нацрада не має підстав відмовити у реєстрації гральним сайтам
За словами головного експерта з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, у питаннях реєстрації як онлайн-медіа сайтів про ігорний бізнес Нацрада чинить відповідно до закону: «Прийшла компанія, подала документи — регулятор зареєстрував. Сутність реєстраційного принципу якраз у тому, що Нацрада не має бути цербером регулювання. Але коли ми готували закон, то навряд підозрювали та й мали підозрювати, що у сферу медіа полізуть усі ці сайти. Сама ситуація — це не питання закону про медіа, а інших законів, коли вирішили так зробити й не дуже порадилися з медійниками».
Голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий каже, що первинна ідея Закону «Про медіа» полягала в тому, щоб такі сайти не покривалися його положеннями: «Їх діяльність, яку можна було б кваліфікувати як медійну, зазвичай є побічною до основної — казино можуть і справді публікувати новини про гральний бізнес, але всі розуміють, що передусім вони є казино. Схожа історія стосується і різноманітних професійних асоціацій. Утім, при дизайні закону його авторський колектив не подумав, що цією нормою зловживатимуть — задля можливості, наприклад, рекламувати азартні ігри».
Також Максим Дворовий сказав, що попри те, що формально Нацрада і справді не має підстав відмовити в реєстрації таких суб’єктів, існує стаття 2 Закону «Про медіа». У ній ідеться, що до сфери дії цього Закону не належить поширення масової інформації фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа) та фізичними особами-підприємцями або юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від медіасфери.
Але при цьому, за словами Максима Дворового, стаття 65 Закону «Про медіа» не передбачає можливості відмовляти у реєстрації на підставі того, що суб’єкт не діє як медіа. Напевне, для запровадження цієї практики потрібні зміни до законодавства.
Відмовляти у таких реєстраціях регулятор дійсно не має права. Однак, коли Нацрада когось не хоче реєструвати, то її члени просто не голосують за рішення про реєстрацію. І такі випадки є. Наприклад, таким чином чотири рази регулятор не підтримував реєстрацію каналу «Сварожичі». Також голосів не набрав канал Миколи Фельдмана. Схожа історія була з виданнями Остапа Стахіва, Юрія Шеляженка та ТОВ «Суворов». Останнє видання, за словами членів Нацради, виступає проти видачі українських паспортів нового зразка, вакцинації дітей і підтримує пропагандистські тези країни-агресорки. Заступник голови Олег Черниш сказав, що зауважень до документів немає, але він не голосуватиме за реєстрацію: «Здоровий глузд і совість кажуть мені, що не можна підтримувати вихід цих видань». У випадку з онлайн-казино та букмекерами члени Нацради голосували позитивно.
Що робити далі
«Що можна з цим зробити? Очевидно, потрібні зміни до ЗУ “Про медіа”, щоб заборонити реєстрацію як медіа тих сайтів, основна діяльність яких — азартні ігри або рекламне посередництво без редакційного продукту. Наразі ж Нацраді, можливо, варто запустити перевірку таких сайтів на предмет характеру контенту, який вони продукують. І загалом медійній спільноті варто подумати над посиленням відповідальності за зловживання статусом медіа», — пропонує Оксана Романюк.
А Ігор Розкладай каже, що історія з гемблінгом ще раз доводить, що сферу онлайн регулювати дуже важко. І такі ж випадки траплятимуться і надалі: «Бо як можна відмежувати онлайн-медіа від інших ресурсів? З одного боку — відповідь проста: за тим, як дотримуються журналістських стандартів. Але запропонуйте це ринку — хто почне кричати першим? Ми ж це проходили ще у 2021 році на стадії розробки. Я вже мовчу про нішеві а-ля розважальні медіа. У нашому медійному просторі ще не сформувалася саморегуляторна екосистема, яка б могла це розмежовувати. Але проблема вже очевидна: якщо ми будемо вважати медіа будь-яку дистрибуцію контенту, то це створює хаос».
Критерії віднесення ресурсів до онлайн-медіа мав би розробити орган спільного регулювання. У онлайн-сфері такий орган був зареєстрований у червні 2024 року. Однак він ще досі не запрацював: не сформовані керівні органи, експерти колегій і робочі групи, які мали б розробляти критерії та кодекси мовлення. Закон «Про медіа» встановлює час, коли мали бути створені критерії онлайн-медіа — це рік із дня набрання чинності закону. Тобто критерії мали бути розроблені до 31 березня 2024 року. Також закон передбачає: якщо орган співрегулювання не розробить їх, то критерії має затвердити Нацрада.
Однак ця норма не імперативна, а у регулятора значно збільшились обсяги роботи з набуттям чинності нового профільного закону. Також немає додаткового фінансування, хоча б щоб зробити онлайн-реєстр. Але навіть така розробка критеріїв не розв’яже проблеми з реєстрацією гемблінгу.
«Це завдання знову ж таки передбачене для цілей регулювання, щоб умовна “Страна” не створила “Дєрєвня-медіа”, яке буде знову займатися зрадофільством, — пояснює Ігор Розкладай. — Україна — передова країна у регулюванні онлайн-медіа, бо ця практика ще не досить поширена навіть у Європі».
На його думку, єдиний вихід із цієї ситуації — це формувати винятки, що такі-то сайти (наприклад, онлайн-казино) не можуть вважатися медіа. Або можна заборонити ведення на сайтах-медіа діяльності, пов’язаної з лотереями, казино тощо. «Але тоді виникне проблема з реальними медіа, які мають ігорні розділи. Наприклад, “Ліга.net” виключили з “Білого списку” якісних медіа саме через гемблінг», — додає Ігор Розкладай.
Ще один спосіб — прибирати з законодавства преференції, щоб реєстрація як медіа не давала жодних переваг букмекерам. Але це, на думку Ігоря Розкладая, питання не медійного законодавства, а законодавства у сфері регулювання гемблінгу, і має стосуватися повноважень «Плейсіті».
Читайте більше: Столичні правоохоронці повідомили, що викрили підпільне казино, яке щомісяця заробляло мільйон гривень.
