У Тернопільській єпархії ПЦУ відбулася зустріч із доктором філософських наук, професором, релігієзнавцем Олександром Саганом. Учений, який тривалий час досліджує державно-церковні відносини, наголосив, що проблема Московського патріархату в Україні виходить далеко за межі релігійної площини й стосується безпеки держави. Про це пишуть ТН.
Структура православ’я в Україні
За даними, озвученими релігієзнавцем, станом на початок 2025 року в Україні нараховується близько 8,300 громад Православної церкви України, однак за інформацією самої ПЦУ, їх може бути понад 9,000. Близько 700 парафій перебувають у процесі переходу з Московського патріархату.
Водночас, за офіційними даними, УПЦ (МП) має близько 9,700 громад, проте, за словами Сагана, реальна кількість значно менша — до 7 тисяч, з огляду на втрату парафій у Криму та на окупованих територіях.
Небезпека “незалежних” громад
Окрему увагу професор приділив явищу так званих незалежних релігійних громад, які виходять з Московського патріархату, але не приєднуються до ПЦУ.
Станом на кінець 2024 року офіційно зареєстровано близько 45 таких громад, хоча, за словами експерта, це лише “верхівка айсберга”.
“Часто громади декларують вихід із Московського патріархату, але юридично лишаються поза будь-якою церковною структурою. Це дозволяє їм формально уникати дії законодавства й водночас не втрачати майно чи вплив. Така ‘сіра зона’ становить небезпеку, адже може бути використана для маніпуляцій”, — зазначив Саган.
Ситуація на Тернопільщині
На Тернопільщині, за офіційною статистикою, діє 606 громад ПЦУ та близько 85 громад УПЦ (МП), з яких 83 мають статус юридичних осіб. За словами професора, в області активно триває процес переходів, хоча чимало парафій ще перебувають у стадії переоформлення документів.
Про законодавство і контроль над діяльністю МП
Професор Саган нагадав, що ще у 2018 році був ухвалений закон про перейменування церков, який мав на меті унеможливити маніпуляції з назвами й зобов’язати громади вказувати свою реальну юрисдикцію. Однак через судові блокування він не запрацював повною мірою.
“У 2022 році Конституційний суд визнав цей закон конституційним. Якби його вчасно реалізували, не довелося б ухвалювати новий закон про захист конституційного ладу. Його результат — той самий: позбавлення статусу юридичної особи структур, афілійованих із російським релігійним центром”, — пояснив він.
Разом з тим, Саган наголосив, що навіть у разі виконання нового закону держава фактично змушена буде толерувати на своїй території структури, які залишаються під впливом Москви.
“Розрив” із Москвою — фікція
Експерт підтвердив, що зміни до статуту УПЦ (МП), ухвалені у травні 2022 року, не означають реального розриву з Московським патріархатом.
“Насправді того дня не було повноцінного собору, а лише духовна нарада. І хоча з тексту статуту прибрали прямі згадки про Москву, залишили посилання на грамоту Московського патріарха. Це означає, що підпорядкованість збереглася”, — зазначив він.
Довідка. Олександр Саган — керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України, колишній радник Президента України з гуманітарних питань, ексголова Державного комітету у справах національностей і релігій. Він також є членом експертної ради з питань свободи совісті при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).
Московський патріархат в Україні — це не про віру
Ми писали також: Московський патріархат завищив масштаби хресної ходи до Почаєва.
Московський патріархат завищив масштаби хресної ходи до Почаєва
