Перших мобілізованих громадян рф уже забрали на підготовку перед відправкою в Україну. Видання “Люди Байкалу” розповідає, як мобілізовані в Бурятії вирушали з ліжок на війну.
Автобуси з мобілізованими прибувають до Улан-Уде від ранку. Чоловіків везуть до збірного пункту військового комісаріату республіки Бурятія на вулиці Шум’яцького. За десять хвилин ходьби від військкомату – Лукодром, там проходять панахиди по загиблих військових в Україні.
Ніч із 21 на 22 вересня у бурятських пабліках уже назвали “судною”. З вечора чиновники з вчителями заповнювали повістки про мобілізацію, а потім почали розносити їх додому.
“Нам віддали усний наказ піднімати мобілізованих з ліжок, садити їх у машини та одразу привозити до військкомату, – каже співробітниця однієї з районних адміністрацій Бурятії. – Звідти вже всіх відправили до Улан-Уде”.
На вулиці Шум’яцького жінка похилого віку в вовняній хустці тримає в руках пластиковий пакет, в якому лежить п’ять блоків сигарет. Вона чекає, коли на призовний пункт привезуть її зятя. Сьогодні вночі 35-річному мешканцю Баргузинського району вручили повістку. Найближчим часом його мають привезти до Улан-Уде.
“У мене три сини вже там, – тихо каже жінка. — Зараз зятя заберуть. І всі хочуть воювати, всі. Чоловіки вони якісь ненормальні”.
У жінки дзвонить телефон, вона відповідає спочатку спокійно, а потім зривається на крик:
“Паша, під’їжджаєте? Так, цигарки принесла. Ти там усім кажи, що у тебе четверо дітей, чуєш? Всім кажи! Може, відпустять”…
Серед уже мобілізованих – директор загальноосвітньої школи села Кирен. Жодного невдоволення чи небажання воювати ні в кого не виникло.
“Всі знали, що буде мобілізація, і були внутрішньо готові, що за ними прийдуть”, – каже чиновник районної адміністрації і просить не називати його прізвище.
