Голова парламентського комітету з питань правової політики Денис Маслов мав розробити «дуже серйозні й, чесно кажучи, трішки жорстокі кроки щодо очищення судової гілки влади». Так 6 червня на пресконференції президент Зеленський анонсував нові законодавчі ініціативи.
Натомість в одному з останніх законопроєктів Маслова експерти побачили нюанси, які ставлять під ризик справедливе притягнення суддів до відповідальності й загрожують судовій реформі.
Як саме — у матеріалі hromadske.
«Золоті посади»
Минулого місяця на хабарі у майже 3 мільйони доларів спіймали колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва. Під час слухання справи у Вищому антикорупційному суді Князєв провину заперечував і заявляв, що у його квартирі та робочому кабінеті зберігали гроші друзі та колеги-судді.
Попри звільнення з посади голови ВС Князєв залишається суддею, якому виплачують зарплату. На керівній посаді він отримував 374 тисячі гривень, мінімальний оклад судді Верховного Суду без будь-яких надбавок — 157 тисяч.
Продовжує отримувати гроші з бюджету і голова Макарівського районного суду Олексій Тандир. У ніч проти 26 травня на блокпості в Києві він на смерть збив 23-річного нацгвардійця. У суддівській автівці Lexus була пляшка від алкоголю. Від проходження тесту на алкогольне сп’яніння Тандир ухилявся. За поданням заступника генпрокурора Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила суддю від обов’язків. Через це він не матиме доплат, але базовий оклад — 63 тисячі гривень — за ним залишається.
Шалені виплати отримують і судді ліквідованого ОАСК. Як пише голова всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» Катерина Бутко, за останні пів року на їхні зарплати виділили майже 41 мільйон гривень. Навіть ексочільнику ОАСКу Павлу Вовку лише за шість місяців нарахували понад мільйон.
Нагадаємо, що НАБУ звинувачує представників ОАСК у спробі узурпувати судову владу в країні. Справу вже рік розглядає Вищий антикорупційний суд. Обвинувачені періодично зривають засідання: запізнюються, хворіють і просять про відводи. Але весь час, поки тривають суди, отримують зарплату. І це триватиме до обвинувального вироку, який автоматично позбавляє суддю посади й усіх привілеїв.
Безкомпромісне рішення чи ручна служба?
Забрати мантії в недоброчесних суддів могла б Вища рада правосуддя. Але цю функцію їй поки заблокували. Бракує дисциплінарних інспекторів, які мають перевіряти скарги щодо суддів, ухвалювати рішення про те, відкривати чи не відкривати дисциплінарне провадження.
«Службу дисциплінарних інспекторів можна порівняти з органом досудового розслідування. Суд виносить вирок: винна особа чи ні. І так само ВРП виносить вирок за дисциплінарними провадженнями — винний суддя чи ні. Але від того, як проведено це розслідування дисциплінарним інспектором, які матеріали він зібрав і передав, залежить те, чи покарають суддю. Тому інспектори не менш важливі, ніж самі члени ВРП», — пояснює керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан.
Раніше інспектори вже працювали у Вищій раді правосуддя, однак були повністю підконтрольні її членам. У 2021 році парламент ухвалив реформу, згідно з якою Службу дисциплінарних інспекторів при ВРП мали сформувати наново на основі конкурсу. Але цього не сталося, зокрема, тому що під час війни такі процедури не проводяться.
На тлі скандалу з Князєвим і Тандиром парламент у першому читанні проголосував за законопроєкт, який має змінити цю норму і запустити службу дисциплінарних інспекторів.
Проте антикорупційні громадські організації заявили, що законопроєкт пропонує створити «ручну» службу, на яку матиме вплив секретаріат ВРП, бо конкурс буде проводити керівник секретаріату, а голова Служби дисциплінарних інспекторів буде його заступником.
«Керівник секретаріату і ледь не весь секретаріат призначені за часів Гречківського й Маловацького. Це люди, яких контролює судова мафія. Маслов хотів швидко протягнути це питання і зробити так, аби служба дисциплінарних інспекторів була ручною собачкою, фактично, підконтрольною секретаріату ВРП», — розповідає Олена Щербан, яка була присутня на засіданні правового комітету ВР.
Хто очолює секретаріат ВРП?
На перший погляд, роль секретаріату в діяльності ВРП здається незначною, але це не так.
«Усі технічні речі, пов’язані з документообігом, курує секретаріат. Без них як держслужбовців, які мають повністю забезпечувати функціонування органу, взагалі нічого не відбувається. Кожен папірець, який пише член ВРП, вони можуть затримувати в канцелярії, або взагалі не надавати необхідну документацію», — розповідає керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербан.
З 2020-го секретаріат очолює Тетяна Пархацька. За інформацією hromadske, у березні цього року в одному із столичних ресторанів Пархацька зустрічалася з колишнім членом ВРП Павлом Гречківським. На «плівках Вовка» його згадували як людину, що допомагала зберегти посади недоброчесним суддям, якщо на них були дисциплінарні провадження. Сам Вовк називав члена ВРП «Гречкою». Важливо, що колишній член ВРП — давній противник судової реформи.
«Я заборонив би на років десять чіпати суди взагалі. Повірте мені, у нас непогані суди. У нас не гірші суди, ніж інші», — казав Гречківський в одному з інтерв’ю.
Ми запитали Пархацьку, коли вона востаннє спілкувалася з Павлом Гречківським:
«Важко сказати. Не можу сказати. Я не записую».
«Який предмет ваших зустрічей? Про що ви спілкуєтесь?»
«Я маю неформальні зустрічі з різними колишніми членами ВРП. Усі члени ВРП звертаються до мене щодо певних питань, пов’язаних з роботою. Можливо, комусь треба довідки стосовно зарплати для декларацій».
«Ви не обговорювали з ними питання запуску служби дисциплінарних інспекторів?»
«Я особисто до цього не маю стосунку, цим питанням опікуються члени Вищої ради правосуддя. Я не пам’ятаю, щоб із кимось обговорювала питання створення чи запуску служби дисциплінарних інспекторів».
Пархацька заперечила, що може впливати на роботу дисциплінарних інспекторів або ж давати неформальні вказівки: «Служба дисциплінарних інспекторів підпорядкована заступнику керівника секретаріату, а він призначається Вищою радою правосуддя. Без його згоди я не можу ні призначити дисциплінарного інспектора, ні заохотити, нічого зробити».
Попри такі запевнення, у фундації DEJURE вважають, що ризики надто високі: конкурс може бути скомпрометований, якщо комісію формуватиме Пархацька зі своїми підлеглими. Адже вона може посприяти призначенню потрібних для неї людей.
«Треба розуміти, що відносини керівника-заступника — це все одно про підпорядкування. До того ж керівник секретаріату відповідальний за весь бюджет і його формування. Наприклад, він може викликати свого заступника, який є керівником служби дисциплінарних інспекторів, та обговорити, у кого буде премія, а в кого ні. Хоча формально заступник може дати згоду, але фактично це зможе вирішувати тільки керівник секретаріату. Відповідно, преміювання залежатиме від того, чи добре буде підготовлена справа, чи не надто залежатиме від “потреб” того чи іншого судді», — зазначає адвокаційна менеджерка фундації DEJURE Ніка Крейденкова.
Вона додає, що премії для дисциплінарних інспекторів будуть важливі, бо їхня зарплата не перевищуватиме 20 тисяч гривень.
Понад те, у 2015-му, коли Пархацька працювала у Фонді держмайна, її перевіряли згідно з законом «Про очищення влади». У 2016 році Державна податкова інспекція дійшла висновку, що жінка не може підтвердити законність походження грошей на придбання квартири. Тоді посадовиця вже працювала у Вищій раді юстиції. Після люстраційної перевірки її могли звільнити із забороною обіймати державні посади протягом 10 років, але Пархацька оскаржила висновок податківців у суді. Справу розглядав Окружний адміністративний суд Києва.
Нинішня очільниця секретаріату ВРП пояснила, що гроші на квартиру отримала від померлих батьків. Суд визнав протиправним висновок податкової та скасував його. Тому фактично своєю посадою нинішня керівниця секретаріату зобов’язана ОАСК.
Судді Володимир Келеберда та Ігор Качур, які ухвалювали це рішення, обвинувачені у справі «плівок Вовка». Отже, Служба дисциплінарних інспекторів у майбутньому може розглянути дисциплінарні скарги і щодо них.
«Не зайти на нове коло»
Минула ВРП часто покривала суддів і відмовлялася відкривати дисциплінарні провадження, відправляла їх у почесну відставку замість звільнення.
Один із прикладів: у 2015 році суддя Олевського суду Житомирської області Віктор Волощук виїхав на зустрічну смугу і збив 21-річного мотоцикліста. Хлопець помер того ж дня. Свідки запевняли, що суддя був пʼяний, але в матеріалах суду це не зафіксували. Волощук отримав умовне покарання, а ВРП не притягувала його до дисциплінарної відповідальності. Натомість у 2020 році його відправили у відставку незадовго до вироку. За той рік він отримав 300 тисяч вихідної допомоги та 520 тисяч суддівської пенсії.
Аби не наступати на ті ж граблі, депутати Олександра Устінова, Ярослав Юрчишин і Роман Грищук подали правки до законопроєкту Маслова. Запропонували провести відкритий конкурс — або за участі громадськості, або ж чинної Конкурсної комісії, яка відбирала кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Але комітет, очолюваний Денисом Масловим, їхні пропозиції відхилив.
«Це дуже сирі пропозиції, які призводять до правової невизначеності, бо сформульовані вони дуже просто, поверхово прописані й без належного аналізу», — відповів hromadske член комітету Павло Павліш. Однак у чому саме «правова невизначеність», депутат не пояснив.
«Відклали і розгляд самого законопроєкту Маслова. Умовно, під тиском міжнародників ухвалили таке рішення. Зараз проводяться консультації з ними (міжнародними партнерами — ред.)», — зазначила керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербан.
Крім цього, наприкінці минулого місяця в парламенті зареєстрували законопроєкт №9343, який забороняє відправляти в почесну відставку суддів, якщо на них є дисциплінарна скарга у ВРП. Також пропонується позбавити виплат у разі відставки тих суддей, які є підозрюваними чи обвинуваченими у злочинах, до виправдувального вироку суду. А втім, поки що комітет Верховної Ради з питань правової політики не поспішає розглянути цю ініціативу.
Цей матеріал підготовлений у межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact і його партнерів та не обов’язково відбиває погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
