Від розмов про заміну кількох міністрів до повного перезавантаження уряду та розворот у кадровій політиці на 180 градусів. Не всі українці встигли вивчити ім’я попереднього прем’єра, як в країні з’явився новий. Чому Зеленський і його Рада звільнили уряд Гончарука, хто такий новий прем’єр, з кого в основному складається його уряд і як люди Коломойського та Медведчука звільнили Генпрокурора.
Заміну йому шукали не серед нових облич, про які до цього говорив президент. Перемовини велися із Сергієм Тігіпком, Юрієм Вітренком і під кінець випливло прізвище Дениса Шмигаля.
Він на той час лише кілька місяців працював в уряді, як міністр з розвитку громад і віцепрем’єр. Та для того, аби його призначити, треба було позбутись Гончарука. Проте ще місяць тому Зеленський публічно дав йому другий шанс. Це сталося після того, як люди олігарха Коломойського намагалися, не приховуючи, скинути прем’єра.
На каналі олігарха монтували плівки прослушки з його кабінету (за словами силовиків), а група його впливу у “Слузі народу” вимагала звільнення Гончарука на засіданні фракції.
Тоді Зеленський публічно став на бік Гончарука, хоч і дав зрозуміти, що деяких міністрів доведеться змінити. Несподівано для багатьох депутатів фракції, Володимир Зеленський попросив призначити позачергове засідання Ради, де мали розглянути кадрові питання в уряді та заслухати всіх силовиків.
Рядові депутати “Слуги народу” в розмовах говорили, що призначення мали б відбутись після закінчення питання ринку землі й не розуміли, в чому поспіх. Також думали, що зміни таки будуть частковими.
Раптом керівництво “Слуги народу” почало в публічних заявах тиснути на Гончарука, мовляв, “треба мати совість. Пиши заяву, Льошо”. Непублічно журналісти фіксували зустріч Гончарука з новопризначеним головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком, які нібито говорили в тому числі й про Коломойського.
Чому в Зеленського попрощався з нинішнім урядом
Основна причина – падіння замість зросту економіки, які уряд обіцяв у своїй програмі. Недотримання за кілька місяцівдоходу до бюджету у 16 мільярдів гривень. Падіння рейтингів уряду з 57% до 29%, що є парадоксальним, адже більшість українців не знали, хто в країні прем’єр.
Проте виглядає так, що свою роль в питанні зіграло і те, що Гончарук дуже не подобався олігарху Коломойському. Цікаво, що Дубінський не просто радів звільненню Гончарука та Рябошапки публічно, але і поїхав після закритого засідання фракції до олігарха в офіс. Що публічно, звісно, не визнав.
А єдині скандали, які були пов’язані з прем’єром, були пов’язані з його участю в якихось ток-шоу. Проте розганялись з неймовірною швидкістю людьми олігарха в середині “Слуги народу”. Так чи інакше, у вечір перед голосуванням заява таки була написана. Тоді ж стало остаточно зрозуміло, що прощатися планують з більшістю.
Хто залишився в уряді
“Тимчасовим” Арсена Авакова назвати точно не вдасться. Отже, на закритій зустрічі президент примудрився назвати його найефективнішим міністром. Це шокувало деяких депутатів “Слуги народу”, які спочатку намагались поставити питання про його відставку, а пізніше не проголосували за новий склад Кабміну через нього.
Громадський сектор же можна назвати розлюченим, а не просто шокованим. Тим більше, що у влади пояснити ефективність міністра виходить, м’яко кажучи, так собі. Хіба що, якщо порахувати в ефективність те, що останнім часом Аваков “переслідує” Зеленського в його відрядженнях. Або знову таки згадати, що Аваков тісно спілкується з Коломойським.
Крім того, з попереднього уряду в Кабміні залишились міністр юстиції Денис Малюська, якого останнім часом почали називати людиною Авакова, міністр інфраструктури Владислав Криклій, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який раніше був профільним віцепрем’єром.
Мали залишитись ще Володимир Бородянський та Тимофій Милованов, у яких забрали частину повноважень, бо міністерства розділили так, як це було раніше. Проте вони відмовились від посад. Відмовилась працювати з новим прем’єром і Ганна Новосад.
Також в кулуарах ходили чутки, що в ніч і день перед голосуванням не виходив на зв’язок кандидат в міністри економіки Роман Жуковський. В результаті на цю посаду призначили іншу людину – Ігоря Уманського.
Зрештою, вже після призначення новий прем’єр визнав, що в уряді лишились ще чотири вакансії, які потребують заповнення. Це крісла міністрів освіти, культури, енергетики і віцепрем’єра з економічного розвитку.
Є декілька причин, чому міністри і кандидати відмовилися:
- Ніхто не хоче бути звільнений в ім’я політичної доцільності, а не за зашквари чи провали в роботі. А саме так і вчинили з багатьма міністрами в цьому уряді.
- В минулому кабміні працювала молодь – нові обличчя, які не заплямовані співпрацею з попередниками, особливо Януковичем.
Але атмосфера звільнення уряду Гончарука була малоприємною і для президента і для прем’єра. Новим прем’єром став 44-річний Денис Шмигаль – кандидат економічних наук.
З початку 2000-их по 2009 рік працював на керівних посадах на підприємствах Львова. Потім перейшов на державну службу до Львівської обласної державної адміністрації. Також працював топ-менеджером ДТЕК Ахметова. Через це його пов’язують з олігархом, хоч він сам стверджує, що не знайомий з ним.
В новому уряді є люди, які працювали разом з Тимошенко, Порошенком, і навіть Януковичем. Наприклад, міністр Охорони здоров’я працював на цій же посаді в уряді Азарова. Щоправда, менше року тому не підпадає під закон про люстрацію.
Тобто зрозуміло, що ні про які нові обличчя вже у Зеленського і не думають. Навпаки, привели людей, що мають чималий іноді дуже суперечливий досвід в управлінні. Проте водночас новий прем’єр дійсно фаховий економіст і не профан в економіці. А цього дуже хотіли у Зеленського.
Та все одно найскандальнішим на цьому тижні стало навіть не зміна Кабміну, а усунення з посади в результаті змови проросійського і олігархічного крила парламенту Генерального прокурора Руслана Рябошапки. За словами президента, він був не ефективним.
Тобто Рябошапка, який за 4 місці провів очищення Генпрокуратури і пішов очищати нижчі ланки – неефективний, а Аваков який за 6 років не провів реформу поліції і МВС – ефективний? Його відставки дійсно з перших днів на посаді вимагали депутати групи Коломойського. Аргументація була натягнутою.
А після оголошення підозри Іллі Ківі до кампанії активно під’єдналися “медведчуківці”. Ця ж компанія зібрала підписи для ініціювання звільнення. І якби не голоси ОПЗЖ і груп впливу олігархів Коломойського та Ахметова, відставки б не було.
Її підтримали 179 нардепів з понад 250 “Слуг народу”. Трохи менше третини депутатів цього не підтримували. Частина не прийшли на засідання, а ще частина проголосувала проти або утрималась. Рябошапку таки відставили, незважаючи на те, що його публічно підтримали посли G7.
На його місце пророкують людину Зеленського, одного з ексюристів кварталу, який займався патентами продукції – нинішнього нардепа Сергія Іонушаса. Він якраз таки, імовірно, буде задовольняти всі політичні запити Банкової.
Що ми маємо? Уряд і Генпрокурор, які не залучені у схемах, але не продемонстрували шалених результатів, які Зеленський обіцяв виборцям, – відставляють. На їх місце приходять або так звані міцні господарники, або люди з підмоченою зв’язками репутацією.
Люди з гарною репутацією від влади відколюються або їх усувають. Прогресивна проєвропейська громадськість починає зі співпраці переходити в режим жорсткої опозиції. Таке відчуття, що на тижні Володимир Зеленський виконував не свою програму, а програму Бужанського з Дубінським. Відповідно можемо зробити висновок, що верх у партії або почали брати і взяли олігархи, а не реформатори.
