Як віджати гори Карпати: український бізнес. Цікавий матеріал про боротьбу за ресурси на Закарпатті написали журналісти Громадського. Найцікавіше, що до схем задіяні як колишні, так і чинні депутати.
Інвестиції чи обман
Закарпаття — край дивовижної природи, який давно приваблює туристів і підприємців. Але останні події в Пилипці, маленькому селі, де планують будівництво гірськолижного курорту, засвідчили іншу сторону таких «інвестицій». Замість розвитку регіону, жителі зіштовхуються з тиском, рейдерством і кримінальними справами.
Що ж відбувається насправді за яскравими презентаціями нових проєктів?
Курорт «Боржава» чи схема збагачення
У 2020 році Офіс президента оголосив про амбітний план створення всесезонного спортивно-туристичного комплексу «Боржава». Інвестором виступав австрієць Гернот Ляйтнер, але згодом з’ясувалося, що ключовим бенефіціаром є Владислав Каськів.
Колишній чиновник, відомий своїми скандальними схемами, тепер володіє десятками компаній, які отримали у власність сотні гектарів землі на Закарпатті. Місцеві підприємці розповідають про тиск і ультиматуми, а деякі вже позбулися своєї власності.
Місцеві громади у глухому куті
Головним інструментом тиску на мешканців стало змінення генерального плану села. Так, одна з ділянок місцевого підприємця Івана Боричка, де стоїть його готель, раптово виявилася частиною землі, що належить компаніям Каськіва.
Схожі історії трапляються і в сусідніх селах. Жителі Подобовця також скаржаться на телефонні погрози, порізані кабелі й кримінальні провадження. А запитання до очільника громади залишаються без відповідей — архітектор виїхав за кордон, а юрист на лікарняному.
Політики та «інвестори»
Неочікувано до проєкту долучився і Давид Арахамія, який відвідав Пилипець разом із Каськівим. На питання журналістів він заявив, що лише оцінює перспективи залучення інвестицій.
Однак така «інвестиційна діяльність» викликає дедалі більше запитань. Чи можна розвивати регіон ціною тиску на його мешканців?
Закарпаття заслуговує на справжній розвиток, а не на нові корупційні схеми під прикриттям гучних ідей. Громаді потрібні не лише обіцянки, а реальні дії для захисту їхніх прав і власності.
