Про особливості обрання імені для новохрещеної дитини та інші моменти, пов’язані з Таїнством Хрещення розповіли в Православній Церкві України.
“Хрещення ми називаємо Таїнством не через його таємність чи секретність для інших, а через те, що це священнодія, яку встановив Сам Господь. Коли вона звершується, тоді не священник, не людина, а Бог руками священника подає благодать Святого Духа тому, над ким здійснюється це Таїнство”, – кажуть в ПЦУ.
У давні часи, щоби дати ім’я дитині, її приносили до храму на восьмий день після народження. Зараз батьки можуть обирати ім’я й раніше чи пізніше восьмого дня, а Церквою воно стверджується під час Таїнства Хрещення читанням особливої молитви.
“Якщо ви вже обрали ім’я для своєї дитини, то обирати інше для хрещення не потрібно, за винятком, коли це ім’я відсутнє в переліку церковних імен”, – пояснили в Православній Церкві України.
При цьому – звертають увагу, що за церковною традицією, ім’я має бути православне, тобто таке, що є у святцях (переліку святих) Православної Церкви.
Отже, у Хрещенні людині дають ім’я певного святого, який стає його небесним покровителем. Раніше ім’я давав священник, послуговуючись правилом: у день якого святого дитина народилася, тим ім’ям її й назвати. Сьогодні право вибору імені належить батькам.
“Священник може запропонувати батькам відповідне церковне ім’я, але він в жодному разі не має нав’язувати свій варіант: ім’я має бути погоджене з батьками, – наголошують в ПЦУ. – Тож друге ім’я (відмінне від того, яким дитину нарекли батьки при народженні) може з’явитися після Таїнства Хрещення, якщо перше є неправославним або коли воно відсутнє в переліку церковних імен. Одразу зауважимо, що не властиво Православ’ю хрестити дитину з подвійним іменем (наприклад, Анна-Марія)”.
Дехто спеціально просить священників дати інше ім՚я дитині при хрещенні, щоби воно залишилось таємним і невідомим для загалу, аби дитині не змогли “наврочити” чи накликати на неї різного роду неприємності.
Церква негативно ставиться до подібних забобонів, бо християнин має надіятись на Бога, на Його захист і заступництво, має молитися до святих, до свого небесного покровителя, а не “ховатися” від них.
Батьки, які вирішили хрестити свою дитину іншим іменем, мають пам’ятати також про те, що молитися за своє дитя вони мають, називаючи те ім’я, яким хрестили. Це стосується й будь-якої іншої церковної згадки про вашу дитину: наприклад, подання записок за здоров՚я, чи участі в Таїнствах Церкви. Тобто, і сповідатися, і вінчатися, і молитися треба, згадуючи саме ім’я, яке отримали під час хрещення.
“Тому вважати ім’я, дане при Хрещенні, “таємним” – це неправильно. Адже для духовно-церковного життя має значення тільки те ім’я людини, яке було дане їй при Хрещенні, з яким вона духовно народилася для іншого, вічного життя”, – зазначають в Православній Церкві України.
