Пандемія коронавірусу поставила кілька фундаментальних питань: єдність Європи, солідарність, заборона подорожей. І врешті-решт – що значить бути європейцем у цей час. Сайт 24 каналу зробив огляд провідних іноземних ЗМІ.
Закриті кордони
Подорожі зупиняються по всьому світ. Останнім рішенням для стримання вірусу стала новина з Євросоюзу: поїздки без нагальної причини скасовані на 30 днів. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це не зачепить членів шенгенської зони, Норвегію, Ісландію, Ліхтенштейн та Швейцарію, а також – Британію, яка у січні вийшла з ЄС (але ще на рік виконує правила ЄС у рамках перехідного періоду).
Громадяни з країн поза межами Євросоюзу не будуть допущені, якщо вони не мають документів на постійне проживання або родичів в країнах ЄС. Також обмеження не торкнуться дипломатів, пасажирів, які слідують транзитом, лікарів та дослідників. Вантажні перевезення продовжаться.
З одного боку, це дійсно виглядає як відповідь Трампу на таке саме обмеження щодо європейців. Але з іншого – в кількох країнах Союзу вже дуже багато хворих. Серед лідерів – Італія, Іспанія, Франція. Навіть у крихітному Сан-Марино більше 100 випадків (але ця Республіка оточена Італією, тому не дивно). Але не всі згодні з призупиненням сполучення.
Це не врятує від поширення пандемії – Vox
Щоправда, видання пише тільки про Сполучені Штати. Але їх думку цікаво навести у контексті всієї теми. Експерти, опитані Vox кажуть, що це не є панацеєю.
Китай та Італія ввели ці самі обмеження, але не змогли зупинити поширення, ставши двома лідерами по зараженню. Тож зупинка поїздок ефективна лише як короткостроковий варіант, який дає кілька днів суспільству та уряду, щоб виграти час і сформувати стратегію.
Закриття кордонів не зупинило пандемію, сказала Vox Дженнифер Нуццо, старший науковий співробітник Центру безпеки здоров’я Джона Гопкінса. Томас Боссерт, колишній радник в команді Трампа, яка відповідальна за боротьбу з коронавірусом, додав: пандемія в США вже пройшла стадію, коли бан на міжнародні польоти ще давав можливість ізолювати населення від вірусу.
Тому що вірус вже був всередині США, коли була оголошена нова програма заходів. Випадків було фактично стільки ж, скільки в Європі. І тепер час зупиняти поширення всередині країни. До того ж, меншість випадків приходить до США саме з Європи, більшість – внутрішнє зараження.
Джошуа Мішо з Kaiser Family Foundation пояснив про “вікно можливостей”, коли зупинка поїздок ще може бути корисною на прикладі Китаю. Отже, КНР зупинила внутрішній транспорт до провінції Хубей одночасно (!) з міжнародними рейсами. Це уповільнило розповсюдження уханського коронавірусу далі майже на три дні. Щоправда, багато китайців були за кордоном (це було напередодні Місячного Нового Року) і не пройшли тести, тож могли занести вірус по світу.
Ще одна, більш серйозна складність – хвороба доволі часто протікає майже безсимптомно. Це ускладнювало виявлення та ізоляцію нових хворих, наприклад, в аеропортах. Тому країни і йдуть у повний або частковий карантин.
Італія за іронією долі, першою зупинила польоти з Китаю. Але пізніше сама зазнала нищівного удару від коронавірусу. Рим пішов проти рекомендацій ВООЗ, але ж хто знав тоді. Найбільш цікаве, що європейці легко можуть обійти бан імені Трампа, прилетівши не з європейської країни, а з.. будь-якої іншої. Наприклад, з Латинської Америки.
Vox наголошує, що важливіше зменшити поїздки між містами Сполучених Штатів в цілях зупинки коронавірусу. Наразі гарячі токи – це штати Вашингтон та Нью-Йорк. Одна зона карантину вже зведена в містечку Нью Рошель, Пентагон обмежив пересування військових.
Італія шукає солідарність в Європі, але марно – Financial Times
В Італії, через величезну кількість нових випадків, лікарі змушені лікувати в першу чергу тих, хто має більше шансів одужати. Цим, а також великою часткою населення похилого віку, можна пояснити більше тисячі смертельних випадків в країні. Також медпрацівникам провели тренінг по “медицині катастроф”.
Лікарні на півночі – епіцентрі епідемії – переповнені, місць в інфекційних відділах не вистачає. Наразі майже єдині, хто відгукнувся на прохання Риму про допомогу – китайці. Вони привезли персонал та 31 тонну всього, що було потрібно, навіть апарати для штучної вентиляції легень. Як було сказано вище, Італія першою скасувала рейси звідти. Така от міжнародна іронія долі.
Сам на сам із коронавірусом А от в самій Європі італійцям, схоже, марно очікувати на таку підтримку. Епідемія загрожує країні реальною рецесією, а 25 млрд євро додаткових витрат – збільшенням й так високого боргу. Рим попрохав додаткове медичне приладдя через спеціальний європейський кризовий механізм. Але жодна країна ЄС не відгукнулась, бо фактично всі зупинили експорт цієї продукції, залишивши для себе. Навіть коли Німеччина послабила правила експорту, Австрія закрила кордони для людей з Італії. Єдиний виняток – довести, що не хворі.
Автори FT пишуть, що недостаток солідарності – не новий тренд, а розвивається всередині Союзу вже мінімум 10 років. У той час як Рим бореться з кризою мігрантів з Півночі Африки та Близького Сходу, мало хто допомагає в цьому. Тут дуже серйозне питання до ефективності Frontex – європейської прикордонної служби.
На такому родючому полі, впевнене видання, зростають ультраправі політики типу Маттео Сальвіні. “Та сама історія повторює себе: біженці, кризис зони євро, тепер коронавірус. Політичні наслідки будуть масивними”, – читаємо у коментарях виданню.
Не додала впевненості Італії і міскомунікація між Брюселем та Франкфуртом. У той час коли Урсула фон дер Ляфєн казала про підтримку Риму та мільярди євро в інвестиційному фонді, з ЄЦБ прийшов геть інший сигнал. Крістін Лагард заявила ( і пізніше вибачилась за це), що не справа її організації – зменшувати розрив між 10-ти річними бондами Італії та Німеччини. Це мало зменшити ризик для двох суверенних боргів.
Після такої заяви, ринки Італії рекордно впали. На це відреагував і Сальвіні: “Єдина допомога, яку отримала Італія – падіння фондового ринку. Італія втратила 68 млрд євро заощаджень”. Але хвиля вже пішла далі.
Президент Серджіо Маттарелла: ми, як країна у кризі, очікували ініціативи солідарності, а не перешкоди для дій. Голова уряду Джузеппе Конте: робота ЄЦБ – створювати сприятливі фінансові умови. ЄС ще може покращити ситуацію, таки надавши терміновий пакет допомоги для Італії, пише FT. Включаючи купівлю ЄЦБ італійських державних бондів.
З іншого боку, початкова позиція європейського Центробанку показує “основну вразливість єврозони, яка орієнтована на нестабільну економічну позицію Італії”, пояснив виданню Кеннет Уоттрет, головний європейський економіст з IHS Market. І тут ми повертаємось до обмеження перевезень. Щоб виправити економічну шкоду від зупинки поїздок та карантину, ЄЦБ “має монетизувати італійський борг”, додав Уоттрет. Або запустити програму макроекономічної стабільності на 2% ВВП ЄС чи більше.
Що значить бути європейцем у часи пандемії – NYT та EUObserver
Незважаючи на те, що було описано вище, приводів для оптимізму та солідарності все ще достатньо у Старому Світі. Про деякі з них написав у колонці для NYT Йохен Біттнер.
Опинившись між економічними проблемами та людським стражданням, лідери Європи знали, що треба робити. По всьому континенту, уряди намагаються зупинити поширення коронавірусу. Повний карантин в Італії та Франції, закриття кордонів, зупинка транспорту та польотів.
В містах не працюють школи, магазини (окрім продуктових), бари, ресторани, розважальні центри, зупинені футбольні ліги та концерти.
Все це, на думку Біттнера, посилає чіткий сигнал – люди важливіші за гроші. Пандемія дає змогу Європі згадати про свої основні цінності. Без здоров’я не буде економіки. Люди поступово адаптуються до нової реальності та вигадують нові способи жити в ній.
Солідарність, як і вірус, буває заразною, відзначає колумніст. Люди співають на балконах в Італії і багато хто приєднується. На балконах, бо їм більшою мірою заборонено виходити на вулицю. В Німеччині, молодіжні організації ходять по магазинам замість старих людей, які у максимальній групі ризику. В маленькому Люксембурзі скаути намагаються допомогти всім в спільноті – від вигулу собак до формування списків для аптек.
Але все має свій зворотній бік. Через пандемію в Європі знову постали кордони, яких за звичайного часу просто немає. Ідея “ми” під час епідемії скорочується, бо кожна країна фактично сама по собі. Через близьке розташування громадяни Бельгії, наприклад, почали скуповувати все в Нідерландах та сидіти там в пабах.
Моя рідна Німеччина, вказує Йохен Біттнер – не виключення. Багатьом потрібні апарати для вентиляції легень, але Німеччині теж, тож вони залишаються у Німеччині. Наразі час нарощувати зусилля і Німеччина, як економічний центр Євросоюзу, має йти попереду. Бо вона найкраще підготовлена до спалаху.
Там є 28 тисяч ліжок в інтенсивній терапії, 25 тисяч машин для ШВЛ (штучна вентиляція легень), скоро буде ще на 10 тисяч більше. Для прикладу, у Франції їх всього лише 5000. Може, десь у ЄС ще менше.
В Італії на момент написання статті померло більше 2000 пацієнтів, ще 1851 знаходяться у важкому або критичному стані, 2749 одужало. У Німеччині лише 17 загиблих і двоє у важкому стані. Виписаних з лікарні, правда, мало – лише 67, ще тисячі знаходяться на лікуванні ( всі дані – worldometers.info – ред.).
І от колумніст питає: якщо одній країні точно вистачає всього, може час передати частину тим, хто цього потребує сильніше? Але достатня кількість апаратури сьогодні може перетворитися в нестачу вже скоро. Мантра про єдину європейську “наддержаву” була швидко знищена коронавірусом, зазначив у своєму тексті політик Гі Верхофстадт. Коли спільну політику виробляють 27 міністрів, прийти до швидкої згоди буває дуже складно.
Європа має змінитися, швидко та фундаментально через створення механізму, який буде активуватися кожен раз, коли є серйозний медичний виклик. В основі – єдине Європейське агентство з питань охорони здоров’я, яке має реальні ресурси та повноваження. Яке робить щось більше ніж просто координує. Кількість подібних криз, вважає він, буде тільки зростати і Євросоюз зможе побороти їх лише спільно.