Протистояв окупантам власними методами. Тростянецький районний суд виніс рішення у справі місцевого мешканця, який на початку повномасштабного вторгнення самотужки намагався захистити своє село від російських загарбників.
Судове засідання, яке відбулося 15 травня 2025 року, завершилося визнанням Віталія Куколя винним у незаконному поводженні зі зброєю та вибуховими речовинами, проте з випробувальним терміном замість реального ув’язнення.
Чоловіка визнали винним за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України з призначенням покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Однак суддя Олександр Огієнко, зваживши всі обставини справи, ухвалив рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробувальним терміном на один рік. Таке рішення стало своєрідним компромісом між буквою закону та визнанням мотивів підсудного, який діяв в умовах надзвичайної ситуації.
Партизанський спротив в умовах окупації
Історія Віталія Куколя викликає особливий резонанс через свою унікальність та демонстрацію народного спротиву в найскладніші часи для України. Чоловік повідомив представникам “Суспільного Суми” про свої дії на початку повномасштабного вторгнення, коли разом із односельцями готувався захищати село Кам’янку від російських окупантів.
За відсутності офіційної підтримки від держави Віталій вирішив діяти власними методами. Він самостійно виготовив вибухові пристрої та встановив їх на дорозі між уже окупованим Тростянцем та своїм селом. Метою цих дій був захист рідної землі шляхом обмеження руху ворожої техніки.
“Не дала мені держава зброї, а як я мав захищати свою родину, громаду? Пальцем знищувати ворога, так? Бабах, ти мертвий, так? Саме для цього я робив зброю – щоб захищати Україну. Що мали б робити поліцейські і ті, що повтікали. Тому шановний суд, я прошу винести справедливе рішення і виправдати мене”, – ці слова Віталія підкреслюють відчай та рішучість простого українця в умовах воєнної загрози.
Винахідливість як зброя спротиву
Вражає технічна кмітливість та наполегливість чоловіка. Спочатку він власноруч виготовив детонатори для своїх вибухових пристроїв, використовуючи знайдені вибухові матеріали часів Другої світової війни. Пізніше, усвідомлюючи ненадійність саморобних детонаторів, Віталій звернувся до військовослужбовців 93-ї бригади ЗСУ, які знаходились поблизу, з проханням надати йому якісніші детонатори.
“Холодно, весь мерзну, акумулятор пузом грію, щоб же ж не розрядився. Тут останнє здоров’я й залишилось у мене, під цими ялинками… А тоді я вже почав набєгами: як звук чую, так і біжу”, – згадує Віталій про чотири холодні березневі ночі, проведені в засідці біля встановлених мін.
Окрім вибухових пристроїв, винахідливий захисник створив унікальну однозарядну рушницю. Він сконструював її з деталей підводної рушниці та металевої труби, яка раніше була частиною поїлки для худоби. Замість звичайних патронів саморобна зброя заряджалася порохом, камінням та металевими предметами, такими як цвяхи.
Проте діяльність Віталія Куколя не обмежувалася лише збройним спротивом. Чоловік займався також гуманітарною допомогою – він організував безпечний коридор для евакуації цивільних з окупованого Тростянця. За словами його матері, колишньої бухгалтерки, яка вела облік, завдяки Віталію вдалося вивести на безпечну територію 21 людину.
Протистояв окупантам власними методами
Довідка
Частина 1 статті 263 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Ми писали також: Вибуховий привал на перекур;: партизани влаштували окупантам в Мелітополі несподівану атаку.
