Від російського удару по Луцьку загинула пара закоханих. Сьогодні вранці ми прокинулися від звуків сирен. Знову. Вже навіть не дивуємося – це наша нова норма. Але те, що сталося в Луцьку цієї ночі, змушує сидіти і читати з мокрими очима. І думати про те, наскільки жорстокий цей світ.
Микола та Іванна. Двоє молодих людей, які просто кохали одне одного. Планували весілля, мріяли про майбутнє, можливо, обирали весільну сукню чи обручки. А тепер… тепер їхня історія кохання закінчилася в підвалі зруйнованого будинку.
Машина без господарів
“Їхній автомобіль стоїть поряд з будинком, але на звʼязок вони не виходять”, – говорив депутат Луцької міської ради Роман Кравчук.
І в цих словах – вся трагедія. Машина стоїть. Цілісінька, готова везти їх кудись на побачення чи в магазин за весільними прикрасами. А господарів немає і не буде ніколи.
Знаєте, що найбільше вражає? Те, що люди ще сподівалися на диво.
“Ми сподівались на чудо…” – сказав Кравчук.
Боже, як же нам усім знайома ця надія! Скільки разів ми всі чекали на дива, коли російські нелюди атакували наші міста.
Вісім поверхів до пекла
Коли кореспондент “Ми-Україна” Володимир Миколайчук розповідав з місця трагедії, у нього перехопило подих: “Рятувальники знайшли тіла хлопця та дівчини. Вони були у підвалі. Після влучання їхня квартира, спальня – все перекриття обвалилося і їхні тіла знаходяться у підвалі будинку”.
Уявляєте? Микола та Іванна жили на восьмому поверсі. Мабуть, любили дивитися на місто з вікна, радіти ранковому сонцю. Може, саме там, у своїй спальні, вони планували майбутнє весілля, обговорювали, де поїдуть у весільну подорож.
А тепер їхні тіла знайшли у підвалі. Вісім поверхів. Вісім поверхів життя, яке обірвалося в одну мить через безпілотники та ракети путінських виродків.
“Пара планувала незабаром одружитися”
Ці слова Романа Кравчука просто розривають серце. “Пара планувала незабаром одружитися”. Незабаром! Може, вже були надіслані запрошення, замовлена зала, куплена сукня. Може, Іванна вже примірювала фату, а Микола репетирував промову для гостей.
Боже, як же це несправедливо! Скільки пар розлучається через дрібниці, а ці двоє знайшли одне одного і мали прожити довге щасливе життя. Але путін вирішив інакше. Цей недолюдок у бункері вирішив, що Микола і Іванна не мають права на майбутнє.
Що ми втратили
Знаєте, що найбільше бісить? Не просто те, що ці молоді люди загинули. А те, що ми втратили їхніх майбутніх дітей, їхній сміх, мрії. Може, Микола мав стати чудовим батьком, а Іванна – турботливою мамою. Може, вони б відкрили власну справу, допомагали іншим, творили щось прекрасне.
Але тепер замість весільних дзвонів – тиша. Замість дитячого сміху – скорбота.
Наша нова реальність
Цієї ночі ворог знову вдарив по Луцьку безпілотниками та ракетами. Знову терористи вбивали мирних людей у їхніх власних домівках. І ми розуміємо, що подібних історій буде ще багато. Що завтра знову можуть загинути закохані, батьки, діти. Що путінська росія не зупиниться, поки не знищить усе живе в Україні.
Але знаєте що? Кожна така історія робить нас сильнішими. Кожна Іванна і кожен Микола – це ще один аргумент того, чому ми переможемо. Чому ми маємо перемогти.
Від російського удару по Луцьку загинула пара закоханих
Сьогодні ввечері обійміть своїх рідних міцніше, ніж зазвичай. Скажіть їм, що любите. Тому що ніколи не знаєш, чи буде завтра.
А десь у Луцьку батьки Іванни та Миколи планують похорон замість весілля. Їхня машина досі стоїть біля зруйнованого будинку – німий свідок любові, яку російські терористи вбили разом із молодими серцями.
Вічна пам’ять, Іванно та Миколо. Ваше кохання переможе путінську ненависть. Обов’язково переможе.
Ми писали раніше: У Тернополі після повітряної атаки РФ є влучання та травмовані.
