Блискучий науковець, досвідчений медик, активний волонтер і просто — свідомий, щирий українець, непересічна особистість… Усе це — про Андрія Лонгіновича Надкевича — лікаря-невролога вищої кваліфікаційної категорії, магістра управління та адміністрування закладів охорони здоров’я, лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, народної та нетрадиційної медицини. На сторінках «Вільного життя плюс» ми вже не раз розповідали про цю талановиту людину — тепер же маємо добру нагоду поновити це надзвичайно цікаве і змістовне знайомство.
Науково обґрунтував метод голкорефлексотерапії
Уродженець Житомирщини, пан Андрій став гідним продовжувачем сімейної лікарської династії — а свій фах здобув у Тернопільській державній медичній академії імені І.Я. Горбачевського. Там же пройшов інтернатуру за спеціальністю «Нервові хвороби». У 2010 році пройшов навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та отримав диплом лікаря народної та нетрадиційної медицини. А у 2021 році закінчив з відзнакою магістратуру Західноукраїнського національного університету за спеціальністю «Менеджмент управління та адміністрування закладів охорони здоров’я».
З 2001 року працює лікарем-неврологом КНП «Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» Тернопільської обласної ради.У 2019 році здобув науковий ступінь кандидата медичних наук (доктора філософії), став розробником новітніх лікарських технологій.
Андрій Лонгінович — автор понад 35 наукових праць, 2 патентів, 2 інформаційних листів, співавтор науково-методичних посібників «Вертеброгенні попереково-грижові больові синдроми і остеодефіцит: клініко-патогенетичні аспекти, рефлексотерапевтичні методи лікування» та «Управління інформаційно-комунікативною компонентою закладів охорони здоров’я в умовах адміністративно-територіальної реформи». Також є розробником оригінальних високоефективних методик допомоги пацієнтам з неврологічними, ортопедичними проявами та ускладненнями остеохондрозу хребта (міжхребцевими грижами).
«Мій шлях у науку почався у теперішньому Тернопільському національному медичному університеті, а тоді ще — медичній академії, де мав можливість навчатись у найкращих наших медиків-клініцистів, досвідчених педагогів. Інтерес до наукових досліджень в напрямку рефлексотерапії прищепила професорка, завідувачка кафедри терапії і сімейної медицини Лілія Степанівна Бабінець — вона й стала науковою керівницею при підготовці кандидатського дослідження, разом із нею й сьогодні займаємось науковим обґрунтуванням рефлексотерапевтичних методик. На базі Микулинецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації сім років готував кандидатську дисертацію, запатентував авторські методики лікування при больових синдромах, при грижах — застосовував голкорефлексотерапевтичні методи, сірководневі ванни, класичну акупунктуру і порівнював з медикаментозним лікуванням. Було обстежено більше 350 пацієнтів — до та після лікування. На основі досліджень була написана кандидатська дисертація на тему «Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексного лікування з включенням рефлексотерапевтичних методів у хворих з вертеброгенними больовими синдромами». До слова, тема була інноваційною, в результаті ми разом з Лілією Степанівною Бабінець розробили науково обґрунтовані авторські методики — на сьогодні вони впроваджені у більш як 20 медичних закладів України, — розповідає дослідник. — Голкорефлексотерапевтичні методи особливо актуальні в часі російсько-української війни — вони застосовуються в комплексному лікуванні, реабілітації військових. Рефлексотерапевтичні методики мають комплексну дію, підвищують якість реабілітаційного лікування, покращують якість життя, знімають больові синдроми, посттравматичні стресові розлади. Важливо, що голкорефлексотерапія, мануальна терапія — науково доказові методи, і є страховими методами медицини, що застосовуються і в Європі, і в Америці».
Порівняно з хірургічним лікуванням, голкотерапія — це більш консервативний метод, який застосовується при хронічних, гострих больових станах. Андрій Надкевич науково обґрунтовував цей метод за рахунок клініко-лабораторних, інструментальних обстежень, проводив денситометрію — дослідження стану кісткової тканини. Голкорефлексотерапія показала кращий ефект в комплексі із сірководневими ваннами, якими славиться Микулинецька лікарня. Комплексне лікування з включенням рефлексотерапевтичних методик та сірководневих ванн показало кращий ефект, аніж суто медикаментозні методи.
Байдужості допускати не можна
Крім наукової роботи, Андрій Лонгінович веде активну громадську діяльність. Є головою правління Громадської організації «Український науково-дослідний інститут проблем реабілітації та інтегративної медицини», з 2021 року очолює комісію з питань охорони здоров’я та реабілітації Тернопільської філії Українського фонду культури імені Б.Олійника. У 2022 році був обраний академіком Академії соціального управління, став співавтором концепції післявоєнної відбудови соціогуманітарної сфери, зокрема системи охорони здоров’я України. Також пан Андрій — член Наукового товариства імені Шевченка і Національної спілки журналістів України, член Правління Інституту дослідження національної спадщини. Мій співрозмовник — лауреат конкурсу «Людина Року-2022», переможець телепремії «Гордість Тернопілля» в номінації Лікар Року-2023.
З перших днів війни займається активною волонтерською діяльністю у складі Волонтерського штабу «Українська команда» та Волонтерського центру «Я—Волонтер» Десантно-козацького рою, у якому очолює медичний підрозділ. У 2022 році Громадська ветеранська організація «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» нагородила Андрія Надкевича орденом «Хрест Слави» за волонтерство. У 2023 році — нагороджений медаллю Міністерства оборони «За сприяння Збройним силам України».
Він є одним з авторів ідеї створення у Тернопільській області, за сприяння зарубіжних партнерів, міжнародного центру реабілітації та оздоровлення поранених учасників російсько-української війни та членів їхніх сімей.
«Як волонтер, займаюся медичним напрямком цієї роботи —допомагаємо медичним підрозділам безпосередньо на фронті, організовуємо виїзди, займаємося логістикою. Маємо напрацьовані зв’язки з військовими частинами. Згідно із запитами військових, із потребами бойових медиків, медичних частин намагаємося їх забезпечувати всім необхідним. Співпрацюємо з американськими, швейцарськими, німецькими фондами. Це стосується не тільки медичної допомоги, тактичної медицини, медикаментів — закуповуємо дрони, різноманітне обладнання, зарядні станції. Фінансове забезпечення — повністю волонтерське, шукаємо спонсорів, збираємо кошти… Співпрацюємо з іншими волонтерськими організаціями, зокрема медичного університету, обмінюємося корисними контактами, підтримуємо одне одного, — каже Андрій Надкевич. — Потреби на фронті великі, і вони зростають — адже війна триває. Наша місія — допомагати фронту, хто як може. Хтось донатить, платить податки, хтось готує смаколики, хтось плете сітки. Єдине, чого не можна допускати — байдужості».
Реабілітація військових — пріоритет
Хоча у планах Андрія Надкевича — захист докторської дисертації, підготовка якої триває, але, як зізнається мій співрозмовник, станом на тепер наукова робота відійшла на другий план у порівнянні з волонтерством, реабілітаційною роботою з військовослужбовцями. Авторські рефлексотерапевтичні методики Андрія Надкевича застосовуються не лише для зняття больового синдрому, а й для подолання наслідків посттравматичного стресового розладу, при широкому спектрі мінно-вибухових травм.
«Війна накладає свій відбиток на розвиток української медицини — в Микулинецькій лікарні зараз у пріоритеті реабілітація військовослужбовців, постраждалих від війни. Загалом займаємося реабілітацією та відновним лікуванням захворювань опорно-рухового апарату та нервової системи в підгострому і довготривалому реабілітаційному періодах. Крім того, допомагаємо у відновленні пораненим захисникам та цивільному населенню із різним спектром ушкоджень, зокрема після травм і оперативних втручань. За рік у Микулинецькій лікарні оздоровлюється до чотирьох тисяч пацієнтів, — розповідає Андрій Лонгінович. — Прикметно, що паралельно з фізичною реабілітацією, проводиться й психологічна — у лікарні функціонує Центр ментального здоров’я, працюють мультидисциплінарні реабілітаційні команди, складається індивідуальний реабілітаційний план для кожного пацієнта. Практикуємо відновну терапію після травм, поранень, різноманітні методики, включно з голкорефлексотерапією, арттерапією тощо. Адже Микулинці — це прекрасна природа, позитивна атмосфера, плюс наші цілющі сірководневі ванни. В середньому три-чотири години на день з людиною займаються фахівці-реабілітологи. Важливо, що поранені військові мають різні захворювання, в тому числі і психосоматичного характеру, і мінно-вибухові поранення, і акубаротравми. Під час несення служби вони стикаються з різними фізичними, психологічними навантаженнями — отож, виникають травми різного ґенезу, йде загострення всіх супутніх захворювань. Намагаємося працювати з усім цим в комплексі, але основний акцент все ж робиться на захворюваннях опорно-рухового апарату».
Мета реабілітаційного лікування — максимально відновити людину, але за її участі. Андрій Лонгвінович наголошує, що в реабілітації дуже важливою є підтримка родини, оточення: «В мультидисциплінарні реабілітаційні команди входять фізичні терапевти, психологи, лікарі фізичної реабілітаційної медицини, психотерапевти, ерготерапевти. Але не тільки команда медиків працює над відновленням пацієнта — в команду входить сама людина, а її потреби і запити стають основою індивідуального реабілітаційного плану. Тепер реабілітація максимально людиноцентрична, впроваджується біопсихосоціальна модель реабілітації — людина, її родичі, оточення повинні взаємодіяти з медиками, лише тоді можна досягти відчутного результату».
«Цілюща купіль Поділля»
Насамкінець запитую про нову книжку Андрія Надкевича — «Цілюща купіль Поділля», яка ось-ось має вийти друком. «Цілюща купіль Поділля» — це результат багаторічної роботи і моєї, і колективу нашого закладу. В книжці подаю результати своєї наукової роботи, розповідаю про історію нашого закладу. Микулинецькій лікарні вже скоро виповниться 60 років, а до того на базі Конопківського санаторію функціонувала велика оздоровниця, куди з’їжджалися люди з усієї Австро-Угорщини, там лікувалися поранені воїни. Відновне лікування дуже актуальне, адже воно застосовується в сучасній реабілітації. Сірководневі ванни цілющі при захворюваннях опорно-рухового апарату, нервової системи, комплексній реабілітації поранених, при мінно-вибухових травмах. Це насправді цілюща купіль Поділля — сама природа дає людині ресурси для зцілення, і це стосується не тільки води», — стверджує Андрій Надкевич.
Адже у сферу його наукових зацікавлень входить і мануальна терапія, фітотерапія, гірудотерапія, кінезіотерапія.
«Методи народної медицини підтвердили свою ефективність впродовж тисячоліть. Сьогодні ж я займаюся науковим обґрунтуванням таких методик, прагну до ширшого їх впровадження в повсякденну лікарську практику. Звісно, медицина змінюється, з’являється багато високотехнологічних інновацій. Але не можна відкидати тих більш давніх, консервативних методик, які підтвердили свою ефективність. Просто їх потрібно правильно застосовувати, цим повинні займатися дипломовані фахівці, — підсумовує науковець — Медикам потрібно використовувати комплексне лікування, поєднання певних традиційних методів, медикаментозних методик і народної медицини. Адже все це — інструменти для допомоги людині, і саме це є метою нашої роботи».
Уляна Галич.
На фото: Андрій Надкевич під час роботи і волоннтерства.
