На Харківщині у бою загинув Африка – молодший лейтенант 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ Ігор Климович з Львівщини – історик, краєзнавець, фотохудожник.
Про це повідомила Грабовецько-Дулібівська територіальна громада, інформує Еспресо.Захід
30 липня на Харківщині у бою загинув Африка – молодший лейтенант Третьої окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ Ігор Климович з Львівщини – історик, краєзнавець, фотохудожник..
“Ми познайомились з тобою в Тустані, коли ми шукали героя, що зіграє Святослава Хороброго в нашому проєкті, – згадує про нього нині офіцер батальйону “Азов” Володимир Козлов. – Потім перестрілись вже на майданчику і почали спілкуватись і думати, як втілити в життя твої ідеї з голови. Ти познайомив мене з моєю дружиною, за що я тобі неймовірно вдячний! Ми починали знімати якісь пілоти, добували вогонь з гриба, ми збирали з тобою зуби акул, ми різали з тобою очерет, щоб ти збудував човен… В 2022 році ти сказав що хочеш йти служити, а я хотів для тебе максимально тилової посади. Ти і на службі зробив неймовірну роботу, твоя велика заслуга в розбудові служби експлуатації безпілотних систем в 3ОШБР, потім ти знайшов себе в Хорунжій службі, де проробив неймовірну роботу. Ти мав ще лишитись, у тебе в житті все мало бути добре”…
Як розповідають у Грабовецько-Дулібівській територіальній громаді, Ігор Климович народився 13 червня 1991 року в селі Грабовець на Львівщині. Навчався у Дулібський ліцей ім. М. Шашкевича. Вищу освіту здобув в Інституті туризму при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. З дитинства був активним учасником культурного життя села, відвідував Народний дім, писав вірші, захоплювався історією, досліджував своє коріння. Випустив декілька поетичних збірок, одну з яких з великою гордістю презентував у рідному селі.
Протягом останніх десяти років мешкав у Києві У 2012 р. балотувався до Верховної Ради України 7-го скликання від політичної партії “Українська Національна Асамблея”. Брав активну участь у Революції Гідності. Був засновником спортивно-оздоровчого клубу “Беллатор” та історичного клубу “Застава”.
Мандрував Україною, збирав старожитності, цікавився реконструкцією давньоруської та середньовічної культури. Був знавцем історичної зброї, побуту, одягу та звичаїв. Перший українець, який став учасником міжнародної асоціації експериментальної археології EXARC. Постійний учасник фестивалю “Ту Стань!”, де разом із побратимами з клубу живої історії “Застава” відтворював культуру вікінгів у Русі.
У соціальній мережі Facebook створив краєзнавчу групу Грабовець (Grabowiec, Grabowice, Grabowiec – Stryjski), де публікував матеріали про історію та культурну спадщину рідного села. Однією з останніх його ініціатив була підготовка зустрічі з односельцями, щоб представити унікальну знахідку – Хрест-енколпіон, яку він планував передати на тимчасове експонування до Стрийського краєзнавчого музею “Верховина”. А ще мріяв про майбутні археологічні дослідження в околицях с. Грабовець.
Односельці також зазначають, що окрім історії, Ігор захоплювався фотомистецтвом. У 2021 році став лауреатом призу глядацьких симпатій у конкурсі “Мандрівник-фотограф року”, де змагалися 370 фотографів з усієї України. Цього року в місті Стрий презентував фотовиставку “Людина і війна” – 48 чорно-білих світлин, зроблених на плівку на фронті.
У 2022 р. Ігор став До лав Хорунжої служби (створеної за традицією упівців) Третьої окремої штурмової бригади став у 2022 році. Його зброєю стала не тільки гвинтівка, а й слово, історія, культура. Він виконував важливу гуманітарну місію: розробляв унікальні методики морально-психологічного забезпечення, проводив лекції, організовував екскурсії, зустрічі з культурними діячами для військовослужбовців, надихаючи побратимів прикладами героїзму предків.
Займався евакуацією культурної спадщини: разом із побратимами 3-ї ОШБр врятував 900-літню Половецьку кам’яну бабу з Донеччини, яку під обстрілами вивіз до Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
У лютому цього року Ігор отримав звання молодшого лейтенанта.
“Ігор Климович був справжнім козаком — воїном, мислителем, митцем, – сказано в дописі. – Він говорив: “Треба насипати кургани, будувати пам’ятники, шукати історію й піднімати її з землі”. І він це робив – вдома, на фронті, скрізь, де був”.
У воїна залишилися батьки, брат та дружина, яка чекає на народження донечки.
