Світ продовжує обговорювати застосування рф ракети середньої дальності «Орешник», яка наприкінці минулого року вразила завод «Південмаш» у Дніпрі. Аналітики схиляються до думки, що це була не лише спроба залякати Україну, а й справжня демонстрація сили перед країнами НАТО. Основною ціллю Кремля могло бути тестування того, як новітні західні системи протиракетної оборони реагуватимуть на таку складну ціль.
Випробування на міцність для європейської безпеки
Існує обґрунтоване припущення, що удар мав на меті «промацати» можливості системи Arrow 3, яку Німеччина нещодавно придбала в Ізраїлю. Москва явно хотіла побачити, чи здатні сучасні радари та перехоплювачі зафіксувати роздільні бойові блоки, що падають на швидкості в кілька кілометрів на секунду. Звісно, офіційні звіти про це мовчать, але логіка військового тестування в реальних умовах проглядається доволі чітко.
Видовище шести роздільних блоків, що входили в атмосферу, виглядало як апокаліптичне світлове шоу, але для військових — це насамперед набір даних про траєкторію. Схоже, російське керівництво вирішило використати українське небо як безкоштовний полігон для перевірки своєї здатності пробивати щити Альянсу. Доволі цинічно, проте цілком у дусі сучасної гібридної війни, де людські життя стають лише побічним ефектом експерименту.
Західні партнери, ймовірно, також уважно спостерігали за цим пуском через свої супутникові системи раннього попередження. Це дозволило їм отримати неоціненні дані про характеристики «Орешника», які раніше існували лише на папері.
Політичний блеф чи реальна технологічна перевага
Багато хто називає «Орешник» лише перейменованою ракетою «Кедр» або модифікацією старого доброго РС-26 «Рубеж». Втім, назва тут не має вирішального значення, бо ключовим є сам факт використання балістики середньої дальності по цивільній інфраструктурі. Це виглядає як спроба Путіна підняти ставки до максимуму, натякаючи на «червоні лінії», які вже давно стерлися в порох.
Іронія долі полягає в тому, що подібні акти агресії лише прискорюють розгортання систем Arrow 3 та Patriot у прифронтових країнах НАТО. Кремль намагався налякати Європу, але натомість змусив її швидше діставати гаманці та купувати американські й ізраїльські протиракетні комплекси. Виходить, що «страшний Орешник» став найкращим рекламним агентом для західних виробників зброї.
Звісно, загроза залишається серйозною, адже перехоплення таких ракет потребує колосальних ресурсів та ідеально відпрацьованих алгоритмів. Поки що Україна залишається в епіцентрі цієї технологічної дуелі, де старі радянські напрацювання намагаються змагатися з найсучаснішою думкою західних інженерів. Чим закінчиться це протистояння — питання відкрите, але розслаблятися точно не варто.
Довідкова інформація: Arrow 3 — це ізраїльська система протиракетної оборони, розроблена спільно з США. Вона призначена для перехоплення балістичних ракет поза межами земної атмосфери, на висотах понад 100 км. Це робить її ефективною проти ракет середньої та великої дальності, які рухаються на гіперзвукових швидкостях. Німеччина стала першим іноземним замовником цієї системи у Європі, підписавши контракт на суму близько 4 мільярдів євро.
Читайте також: Годинник відлічує останні хвилини тиші: загроза ракетного удару нависла над Україною.
Годинник відлічує останні хвилини тиші: загроза ракетного удару нависла над Україною
