Життєвий шлях 26-річного ветерана Василя Вовчанчина став уособленням філософії боротьби, де головним правилом є рух назустріч страху.
Попри молодий вік, який не підпадав під мобілізаційні норми на початку повномасштабного вторгнення, він не залишився осторонь захисту держави. Обравши шлях добровольця, Василь пройшов через суворі випробування навчальних центрів в Україні та на полігонах Німеччини, ставши частиною механізованої бригади «Магура».
Як зазначають експерти, саме такі вмотивовані добровольці склали кістяк нових підрозділів, що брали участь у найскладніших операціях на південному фронті. Бойове хрещення захисника відбулося в одній із найгарячіших точок 2023 року — поблизу населеного пункту Роботине на Запоріжжі. Саме там, під час запеклих боїв за утримання позицій, він отримав поранення, яке назавжди змінило його фізичні можливості, але не зламало внутрішній стрижень.
Запеклий бій під Роботиним
Вихід підрозділу на позиції відбувався під щільним вогнем противника. Протягом кількох діб група захисників утримувала відвойований рубіж, попри постійні атаки та втрати. Коли прийшов час евакуації поранених і загиблих, а також полонених окупантів, Василь до останнього залишався на позиції, координуючи процес навантаження на бронетехніку.
Саме в момент відходу бойової машини ворожий снаряд влучив у будівлю, біля якої перебував боєць. Тяжке осколкове поранення правої руки та пошкодження живота стали наслідком того прильоту. Як зазначають фахівці-реабілітологи, поранення кінцівки виявилося критичним: один осколок залишився всередині, інший пройшов навиліт, що призвело до часткової втрати функціональності правої руки.
Адаптивний спорт як метод повернення до життя
До початку великої війни Василь професійно займався вільною боротьбою та мав титул чемпіона України. Після тривалого лікування в госпіталях спорт став для нього головним інструментом реабілітації, хоча тепер він набув форми адаптивних дисциплін. Відсутність повноцінної роботи правої руки не завадила ветерану знову піднімати гантелі та гирі, використовуючи лише ліву сторону тіла.
На спортивних заходах для ветеранів Василь знайшов не лише нову мотивацію, а й підтримку спільноти. Як зазначають координатори ветеранських просторів, спорт допомагає військовим швидше соціалізуватися та знайти нові цілі в цивільному житті. Саме завдяки такому знайомству захисник дізнався про можливість продовжити служіння державі, але вже в лавах правоохоронних органів.
Нова служба в поліції та підтримка ветеранської спільноти
Вже майже чотири місяці Василь працює інспектором Служби 102 на Тернопільщині. Тепер його бойовий досвід, витримка та здатність миттєво приймати рішення допомагають цивільним громадянам у моменти небезпеки. Як зазначають у правоохоронних органах, залучення ветеранів до роботи в тилу є частиною великої програми інтеграції захисників у структуру Міністерства внутрішніх справ.
У колективі ветеран відчув справжнє «плече побратима», адже він не єдиний, хто після фронтових травм прийшов на службу в поліцію. Такий підхід дозволяє використовувати унікальні навички колишніх військових там, де потрібна максимальна концентрація та спокій під час стресу. Василь продовжує вчитися і доводити, що поранення — це не кінець шляху, а лише початок нової сторінки, де головним залишається служіння людям.
Ми писали також: Командир у 24: неймовірна історія офіцерки Оксани з 19-го армійського корпусу (ФОТО).
Командир у 24: неймовірна історія офіцерки Оксани з 19-го армійського корпусу (ФОТО)
