В Україні знову набрала обертів гостра суспільно-політична дискусія щодо декриміналізації контенту для дорослих. Чинна стаття 301 Кримінального кодексу України (розповсюдження порнографії) дедалі частіше опиняється в центрі уваги аналітиків через свою неефективність та високі корупційні ризики. Приводом для чергового витка суперечок стали гучні скандали всередині самої правоохоронної системи, які довели, що стаття часто слугує інструментом шантажу, а не захисту суспільства.
Поштовхом до реформи стала масштабна спецоперація СБУ та Офісу Генерального прокурора. Силовики викрили високопосадовців обласних підрозділів поліції, які займалися «кришуванням» вебкам-моделей на інтернет-платформах, отримуючи хабарі за непритягнення їх до відповідальності. Серед затриманих опинилися керівники поліції Івано-Франківської, Житомирської та Тернопільської областей.
Що пропонує законопроєкт № 12191
На тлі скандалу до порядку денного Верховної Ради повернувся законопроєкт № 12191, ініційований народним депутатом від фракції «Голос» Ярославом Железняком. Автор ініціативи зазначає, що документ є компромісним варіантом реформи і пропонує змінити застарілі підходи:
- Європейський досвід: у більшості розвинених країн за створення добровільного контенту для дорослих давно немає кримінального покарання;
- Захист прав: скасування кримінальної відповідальності захистить права людей, гарантує невтручання держави в особисте життя та стане плюсом для євроінтеграції України;
- Суворі табу: кримінальна відповідальність повністю зберігається за розповсюдження порнографії серед неповнолітніх, примушення до створення такого контенту, сцени насильства та порнографію за участі дітей.
«Політична воля голосувати за законопроєкт є. Та чи будуть голоси, ми перевіримо під час голосування. Поки що я не бачу, що хтось був проти», — зазначив Ярослав Железняк у коментарі для Укрінформу, додавши, що правоохоронці поки не виходили з ним на комунікацію щодо покращення тексту.
Супротив правоохоронців та позиція Нацполіції
Головним опонентом законодавчих змін виступає Національна поліція України. Її керівник Іван Вигівський офіційно висловився проти декриміналізації. На його думку, легалізація подібного контенту зробить його доступним для неповнолітніх.
Окрім цього, Вигівський підкреслив, що в умовах війни росіяни здійснюють гібридні та кібератаки, тому ця сфера може перетворитися на додатковий напрямок для ворожих маніпуляцій та негативно вплинути на моральні цінності дітей.
Скільки бюджетних коштів іде на «боротьбу з порно»
Поки тривають дискусії, правоохоронна система витрачає колосальні ресурси на закупівлю еротичного контенту та проведення слідчих дій. Юристка Ірина Шрамко наводить вражаючу статистику за останні 10 років:
- Спадщина статті 301 ККУ: за десятиліття було відкрито 15 422 кримінальні провадження, проте третина справ (понад 5 тисяч) розвалилася ще до суду;
- Низька ефективність: до реального обвинувального акта доходять одиниці, а за весь період 2024–2025 років кількість засуджених становила лише 136 осіб;
- Фінансові витрати: враховуючи середню зарплату слідчого у 25 тис. грн, держава витратила понад 96 млн грн лише на оплату робочого часу поліцейських, які шукали еротику. Це без урахування вартості комп’ютерних експертиз, роботи прокурорів та суддів.
На думку юристки, через перебування індустрії в сірій зоні повз держбюджет лише за 2024–2025 роки пройшло щонайменше 500 млн грн непрямих податків. Хоча платформи на кшталт OnlyFans сплачують в Україну «податок на Google», самі українські автори не мають можливості легалізувати свої доходи всередині країни.
Експертка пропонує підтримати декриміналізації добровільного контенту та додатково запровадити сувору відповідальність за шантаж інтимними фото (так завану «порнопомсту»), як це реалізовано в країнах Європи.
Читайте також: У столиці дорослий чоловік зґвалтував дівчину-підлітка.
