Турбота про нащадків тих, хто віддав життя за свободу України — це наш спільний священний обов’язок і вияв найвищої поваги до подвигу Героїв. Цими днями на Волині відбулася щемлива та надзвичайно важлива подія: пам’ятні іменні обереги «Батьківське серце» отримали 76 дітей загиблих волинських Захисників.
Для вручення відзнак Берестечківську та Вишнівську громади відвідали представники Громадської спілки «Бойове Братерство України»: її президент Павло Жебрівський, керівник проєкту «Батьківське серце» Микола Ільченко та командир Волинського братерського полку Сергій Баранов.
Символ батьківської любові, що триватиме вічно
Кожен такий срібний кулон у формі серця, оповитого терновим вінком із краплею крові — це не просто прикраса, а символ нерозривного зв’язку між дитиною та її батьком-Героєм, який тепер захищає її з небес.
«Нехай цей оберіг буде вашим дороговказом і підтримкою у житті. Коли вам важко, коли потрібна порада — подумки звертайтеся до батька. Він виконав свій найвищий обов’язок і завжди буде поруч із вами — у ваших серцях та у цій пам’яті», — звернувся до малечі та юнацтва Павло Жебрівський.
За кожним оберегом — історія великого подвигу
Серед багатьох родин, які відвідали захід, були багатодітні сім’ї волинських титанів, чиї історії закарбувалися в літописі цієї війни:
Мар’ян Куць (батько 6 дітей): З перших днів повномасштабного вторгнення воював у складі 451-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Свій останній бій 40-річний воїн прийняв 11 червня 2024 року біля села Новоандріївка на Запоріжжі.
Руслан Рябий (батько 4 дітей): Солдат 21-го окремого батальйону спеціального призначення Окремої президентської бригади ім. гетьмана Богдана Хмельницького. Пішов на фронт добровольцем, повернувся на передову навіть після важкого поранення й лікування. Загинув 23 червня 2024 року поблизу Красногорівки на Донеччині. Посмертно відзначений нагородою «Хрест Героя».
Віктор Терешкевич (батько 5 дітей): Служив стрільцем-санітаром у 117-й окремій механізованій бригаді. Серце воїна зупинилося 1 листопада 2024 року. Довгий час він вважався зниклим безвісти, і родина жила надією, аж поки восени 2025 року ДНК-експертиза офіційно не підтвердила загибель.
Підтримка, яка не зупиняється
Проєкт «Батьківське серце» продовжує крокувати регіонами України, щоб жодна дитина, яка втратила батька на війні, не почувалася забутою. Волонтери та побратими запевняють: вони й надалі триматимуть зв’язок із цими родинами, допомагаючи дітям Героїв будувати майбутнє у вільній державі, за яку їхні татусі віддали найдорожче — власне життя.
Ми писали також: Обереги Батьківське серце вручили дітям загиблих захисників на Вінничині.
Обереги Батьківське серце вручили дітям загиблих захисників на Вінничині
