Україна продовжує вшановувати своїх героїв, які віддали життя за незалежність держави у боротьбі проти російських окупантів. Одним із тих, хто змінив прокурорську мантію на військову форму, був Сергій Миколайович Грибков — мужній воїн, чий життєвий шлях став прикладом справжнього патріотизму та відданості закону.
Від прокуратури до лав «Айдару»
Сергій Грибков народився у Луцьку та присвятив своє життя служінню правосуддю. Розпочавши кар’єру в органах прокуратури Волинської області у 2005 році, він пройшов шлях від помічника міжрайонного прокурора до фахівця відділу захисту прав дітей. Проте, коли на територію України прийшов ворог, він не зміг залишатися осторонь. У липні 2014 року, попри успішну кар’єру, Сергій добровільно вступив до лав батальйону «Айдар».
У складі підрозділу «Грізлі» він виконував складні бойові завдання на Луганщині. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки того часу: оборону Хрящуватого, Червоного Яру та Великої Вергунки. Він був серед тих, хто тримав оборону міста Щастя, захищаючи українську землю від загарбників.
Героїчний чин та довгий шлях додому
Трагічна подія сталася 5 вересня 2014 року поблизу села Весела Гора. Під час виконання бойового завдання підрозділ Сергія потрапив у засідку російського спецназу. У цьому нерівному бою 33-річний прокурор-доброволець загинув. Його шлях до вічного спокою на рідній землі був надзвичайно складним: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на Луганщині. Лише у 2016 році завдяки експертизі ДНК вдалося встановити особу героя, після чого його з почестями перепоховали на Алеї почесних поховань у селі Гаразджа.
Вшанування пам’яті героя
Мужність Сергія Грибкова була відзначена на державному рівні. Указом Президента України він був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а також нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту». У 2019 році Луцька міська рада присвоїла йому звання «Почесний громадянин міста Луцька».
Офіс Генерального прокурора та вся юридична спільнота України пам’ятають Сергія як людину, яка до останнього подиху залишалася вірною присязі. Його історія — це нагадування про те, якою ціною виборюється наша свобода. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю захисника, який обрав шлях воїна, щоб захистити майбутнє своєї країни.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
