Російські оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер» залишаються однією з найскладніших цілей для Сил оборони України. Військовий експерт та радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснив, чому виявлення та знищення цих установок наразі є надскладним завданням.
Тактика ворога: мобільність та скритність
За словами експерта, російські війська використовують вкрай обережну тактику застосування «Іскандерів». Пускові установки висуваються на бойові позиції лише після отримання конкретного наказу. Щоб уникнути виявлення супутниками та розвідкою, техніка може рухатися лісовими масивами протягом п’яти годин. Процес розгортання комплексу займає мінімум часу, після чого здійснюється пуск, і установка негайно покидає місце атаки.
Ключова проблема полягає у дистанції. Окупанти зазвичай здійснюють пуски з відстані 140–150 кілометрів від лінії фронту. Це робиться для того, щоб гарантовано вийти з-під удару українських реактивних систем залпового вогню HIMARS. Через таку мобільність та віддаленість «впіймати» «Іскандер» під час маршу або безпосередньо в момент розгортання вкрай важко.
Чому не працюють санкції проти виробництва
Окрім складнощів із перехопленням ракет у повітрі, існують серйозні перешкоди для знищення виробничих потужностей ворога. Сергій Бескрестнов зазначає, що заводи з випуску «Іскандерів» здебільшого розташовані глибоко під землею, що робить їх невразливими для більшості засобів ураження. Більше того, ці комплекси є унікальними для російського ВПК, оскільки виробляються майже на 100% із власних ресурсів та компонентів, що мінімізує вплив міжнародних санкцій на темпи їхнього виготовлення.
Загроза для українських міст
Ситуація ускладнюється дефіцитом зенітних ракет до систем Patriot, які є єдиним ефективним засобом протидії балістиці. Останні масовані атаки на Київ продемонстрували, що ворог активно використовує цю вразливість. Військові експерти наголошують, що найбільшу небезпеку становлять ракетні бригади, дислоковані у Брянській та Курській областях, а також підрозділи, що використовують північнокорейські ракети. Попри спроби України знайти шляхи протидії за допомогою дронів та далекобійної артилерії, ворог прикриває свої позиції системами С-400, що значно ускладнює проведення контрбатарейної боротьби.
Отже, боротьба з «Іскандерами» вимагає не лише нових технологічних рішень, а й збільшення кількості засобів ППО, здатних перехоплювати балістичні цілі, адже наразі ворог зберігає високу мобільність та захищеність своїх ракетних комплексів.
Джерело: УНІАН
