Григорій Герасименко, 98-річний мешканець Чернігівщини, став живим свідком найтрагічніших сторінок української історії XX століття. Переживши Голодомор, сталінські репресії та жахи Другої світової війни, сьогодні він змушений знову слухати гул ворожих дронів над власним подвір’ям. Його спогади — це не просто хроніка минулого, а болюче порівняння, яке змушує замислитися над сутністю російської агресії.
Від розкуркулення до сучасної окупації
Дитинство Григорія припало на часи примусової колективізації. Він добре пам’ятає, як у 1932–1933 роках радянська влада нищила українське селянство. Його родину, де виховувалося восьмеро дітей, намагалися позбавити всього майна, називаючи батька «куркулем». Чоловік згадує, як уповноважені вигрібали з печей горщики з їжею, прирікаючи людей на голодну смерть. Для нього Голодомор — це цілеспрямований геноцид, спрямований на знищення української ідентичності.
Коли у 1941 році в його село прийшли німецькі війська, він був підлітком. За словами довгожителя, навіть тоді ситуація виглядала інакше: бойові дії велися переважно на фронті, а мирне населення не було головною мішенню. Сьогодні ж ситуація кардинально інша.
Чому нинішня війна страшніша
Григорій Герасименко переконаний: війна в Україні, яку розв’язала Росія, є значно жорстокішою за події минулого століття. Головна причина — тотальний терор проти цивільних. «Раніше не стріляли по мирних мешканцях у селах. А тепер дрони літають всюди, хати горять, люди гинуть у власних домівках», — ділиться він. Пенсіонер наголошує, що росіяни ніколи не ставилися до українців з повагою, завжди зневажливо називаючи їх «хохлами».
Попри поважний вік, чоловік зберігає ясний розум і активну життєву позицію. Він самостійно порається по господарству, вирощує городину та веде щоденник. Його головна мета — дожити до 100 років і побачити перемогу України. Він мріє про те, щоб країна стала вільною, а Крим та інші окуповані території повернулися до складу нашої держави.
Сила духу в похилому віці
Історія Григорія — це приклад неймовірної стійкості. Він не просто виживає, він продовжує жити повноцінним життям: читає пресу, цікавиться новинами та вірить у краще майбутнє. Його свідчення є важливим нагадуванням для всього світу про те, що російська агресія має глибоке історичне коріння, а нинішні злочини окупантів є продовженням політики знищення українців, яку проводили ще за часів СРСР.
Висновок очевидний: поки такі люди, як Григорій Герасименко, зберігають віру в перемогу, Україна залишається незламною. Його слова про те, що ця війна страшніша за Другу світову, мають стати застереженням для міжнародної спільноти щодо справжнього обличчя ворога.
Джерело: УНІАН
