Самопроголошений лідер Білорусі Олександр Лукашенко знову відзначився неоднозначними історичними та геополітичними заявами. Під час виступу на етнокультурному фестивалі на Поліссі він оголосив цей регіон «прабатьківщиною слов’ян» та спробував вивищити білоруський народ над росіянами.
Полісся як центр слов’янського світу
Виступаючи перед аудиторією, Лукашенко заявив, що саме білоруське Полісся є колискою слов’янської цивілізації. За його словами, витоки великого народу слід шукати на берегах Прип’яті, серед місцевих лісів та боліт. Поліщуків він назвав носіями найкращих рис білоруської нації, які, на його переконання, перевершують інших представників слов’янського світу.
«Росіяни зі знаком якості»
Окрему увагу в промові диктатора отримало порівняння білорусів із громадянами країни-агресорки. Лукашенко відкрито заявив, що називає білорусів «росіянами зі знаком якості», додаючи, що деякі представники РФ сприймають це з образою. Проте він наполягає на своїй правоті, апелюючи до «історичної логіки», яка, на його думку, ставить білорусів на щабель вище.
Варто зазначити, що наукова спільнота має значно ширший погляд на це питання. Більшість істориків схиляються до того, що прабатьківщина слов’ян охоплювала ширшу територію — від середньої течії Дніпра до басейну Вісли. Хоча Полісся розглядається як один із можливих ареалів формування етносу, виключне право на «першість» є лише черговою спробою маніпуляції історією.
Контекст заяв диктатора
Подібні висловлювання лунають на тлі постійних спроб Лукашенка балансувати між агресивною риторикою та запевненнями у «миролюбності». Раніше він неодноразово наголошував, що Білорусь нібито не планує вступати у війну проти України, звинувачуючи при цьому країни ЄС у мілітаризації регіону. Також диктатор заявляв про нібито проведені переговори з представниками української влади, закликаючи до «людського» вирішення конфлікту.
Висновок: Спроби Лукашенка переписати історію та надати білорусам статус «елітної версії» росіян є частиною його внутрішньої пропаганди. Попри гучні заяви про «знак якості», реальна політика Мінська залишається заручником інтересів Кремля, що робить подібні історичні екскурси лише спробою відволікти увагу від справжніх проблем режиму.
Джерело: УНІАН
