Лідерка німецької ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН) Аліса Вайдель відкрито виступила з критикою України, вимагаючи від Києва фінансових компенсацій за підрив газопроводу «Північний потік». Подібна риторика підкреслює глибоку ідеологічну прірву в німецькому політикумі та демонструє особливе ставлення АдН до Кремля.
Антиукраїнська риторика як інструмент АдН
Під час регіонального з’їзду партії в Північному Рейні-Вестфалії Аліса Вайдель зробила гучну заяву, назвавши Україну недружньою державою. Вона пригрозила, що у разі приходу до влади її політична сила вимагатиме від Києва відшкодування збитків за знищення інфраструктури «Північного потоку». Така позиція чітко вказує на те, що для АдН Україна є об’єктом для нападок, тоді як Росія сприймається як стратегічний партнер.
Чому Росія стала «другом» для німецьких ультраправих?
Експерти видання The Telegraph зазначають, що симпатії до Москви в лавах АдН мають кілька причин. По-перше, це ідеологічне зближення на ґрунті боротьби з масовою міграцією. Володимир Путін ще у 2019 році майстерно використав критику ліберальної політики Ангели Меркель, позиціонуючи себе як захисника «традиційних цінностей» та «християнської Європи». Це знайшло відгук серед виборців колишньої Східної Німеччини, які мають історичний досвід співіснування з радянським блоком.
По-друге, існує прагматичний економічний інтерес. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, економіка Німеччини була тісно інтегрована з російськими енергоресурсами. Багато представників АдН досі ностальгують за часами дешевого газу та стабільних торговельних відносин, вважаючи розрив цих зв’язків помилкою.
Роль «християнського ведмедя» у світогляді АдН
Грегуар Рус, експерт з питань європейської крайньої правої політики, зауважує цікавий парадокс: попри те, що регіони з найвищою підтримкою АдН прийняли найменшу кількість мігрантів, саме там Росія сприймається як «захисник». Для прихильників партії РФ виступає в ролі своєрідного «християнського ведмедя», з яким, на їхню думку, краще шукати компроміс, ніж ворогувати. Це переконання стає фундаментом для проросійської зовнішньої політики, яку просуває керівництво партії.
Висновок
Позиція АдН щодо Росії є сумішшю політичного опортунізму, ностальгії за минулими економічними вигодами та ідеологічного маніпулювання страхами виборців. Використовуючи тему міграції та енергетичної безпеки, партія намагається переконати німців, що саме Кремль є гарантом стабільності, ігноруючи при цьому агресивну політику Путіна. Така стратегія створює серйозні виклики для єдності німецького суспільства та підтримки України в майбутньому.
Джерело: УНІАН
