Десять колишніх українських військовослужбовців, які у 2014 році залишилися в окупованому Криму, отримали підозри у державній зраді та дезертирстві. За даними слідства, вони порушили присягу та перейшли на службу до армії держави-агресора, де продовжують працювати проти України.
Деталі справи про зраду
Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Вінницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Слідство встановило, що у березні 2014 року, під час захоплення півострова російськими військами, фігуранти відмовилися виконувати наказ про передислокацію підрозділів тактичної групи Повітряних Сил «Крим» на материкову частину України. Замість цього вони вирішили залишитися на окупованій території та уклали контракти з окупаційними збройними силами.
Ким були зрадники в українській армії
Серед підозрюваних — особи, які обіймали відповідальні посади в українській армії. Зокрема, йдеться про колишніх командирів підрозділів, інженерів технічних частин, старших помічників начальників штабів та оперативних чергових командних пунктів. Це свідчить про те, що ворог отримав доступ до фахівців, які володіли важливою інформацією про систему оборони України.
Служба на користь окупантів
Наразі більшість із цих осіб продовжують нести службу в лавах армії РФ, обіймаючи офіцерські та командні посади. Вони інтегровані в підрозділи протиповітряної оборони, повітряно-космічні сили та радіолокаційні служби. За наявними даними, саме ці люди забезпечують функціонування ворожої системи ППО на території тимчасово окупованого Криму, фактично допомагаючи агресору утримувати контроль над півостровом.
Відповідальність за злочини
Дії підозрюваних кваліфіковано за двома статтями Кримінального кодексу України: державна зрада (ч. 1 ст. 111) та дезертирство (ч. 1 ст. 408). За вчинення цих тяжких злочинів проти національної безпеки передбачено суворе покарання — до 15 років позбавлення волі з обов’язковою конфіскацією майна. Правоохоронці продовжують роботу з документування злочинної діяльності кожного з фігурантів, щоб забезпечити невідворотність покарання за зраду присязі.
Цей випадок вкотре нагадує про важливість очищення силових структур від колаборантів та необхідність притягнення до відповідальності всіх, хто свідомо обрав шлях ворога.
Джерело: Офіс Генерального прокурора
