Ярослав Матковський родом із Чорткова. Двадцять років тому придбав ділянку на дачах в Івачеві Горішньому, що в Тернопільському районі. Розпочав там будівництво. Перша зведена хата згоріла.
Вирішив збудувати новий дім та облаштувати двір за всіма правилами давнього будівництва, аби в оселі панувала гарна енергетика.
Розпочав із наріжного каменя в правому куті будинку: “Коли закладається фундаментний камінь, то під нього за галицькою традицією сиплеться жменя жита чи копійки. Ну, і найважливіше – це духовний підтекст”.Усі ці роки він жив у США, працював у клінінговій компанії. Приїжджав сюди щороку, аби збудувати щось нове. Тепер, окрім основного будинку, має 11 тематичних будиночків.
Серед них “Світлиця”, “Козацький” та “Творчий”.
Ярослав робить усе власноруч, зрідка наймає майстрів.
Ярослав робить усе власноруч, зрідка наймає майстрів.
За його словами, рух – це запорука гарного настрою та самопочуття. Працює чоловік у вишиванці. Колись це була довга жіноча сорочка. Він перекроїв її на чоловічу. Каже, що в ній збалансовує дві енергії – чоловічу й жіночу.
Після робочого дня любить відпочити в будиночку з апітерапією чи в сауні, або приймає сінну ванну на вулиці.
“Коли в ці буденні речі закладаєш трошки якоїсь магії, мрій, фантазій, то включаються такі серйозні моменти, що з простого миття тіла це перетворюється на дійство очищення душі”, – каже Матковський.
Чоловік збирає старожитності та речі на релігійну тематику.
Ярослав малює: “Я називаю це кольоровою графікою”.
Також пише вірші, але жоден не опублікував.
“Щоб тікати від сіризни від буденності, то береться папір і ручка. Воно приходить саме по собі”.
На його подвір’ї – імпровізований “хутір”, де розміщені “місця сили” та хатка на дереві зі скляною стелею.
Є тут величезна колиска-гойдалка і будиночок для курей.
“Я намагаюся мріяти. І в мене ці мрії вистрибують такими речами, на котрі канонічна відповідь була б – неправильно. Правильно те, що в твоєму серці”.
Обійстя чоловік робив не для комерції.
“Для бізнесу – в жодному випадку. Хіба для дуже вузького кола друзів, однодумців. Я не хочу, щоб тут був будь-хто і робив будь-що. Бо для мене це табу”.
Ярослав Матковський живе тут сам із собакою Гавкою й котами – Мирком та Нявкою.
