У Кремлі вірять, що Росія закінчується там, де закінчується російська мова. Цю тезу висловлював Володимир Путін. Але її спростували в Україні. У нас живе чимало людей, які розмовляють російською мовою, але своєю батьківщиною вони визнають Україну. Більше того, на Сході нашої держави є не мало російськомовних воїнів, які захищають українську незалежність від російської агресії.
Ніхто й ніколи не обмежував людей в Україні через те, що вони не говорять українською. Проте питання мови регулярно піднімають політики перед виборами. Одні захищають українську мову, а інші – боряться проти неї. І це протистояння не лише на словах – це справжня ідеологічна битва.
Коли в Україні припинять піднімати питання мови
На мовному питанні піаряться завжди й багато. А Конституційний суд змушений вирішувати, яка мова головна – українська чи російська. Спочатку точилась боротьба за скасування мовного закону Ківалова-Колєсніченка, який обмежував українську. Тепер, коли його нарешті скасували й ухвалили закон, який справді захищає державну мову – у суд подали політики, які бажають догодити Путіну. Вони намагаються скасувати мовний закон. Це колишні регіонали й відверті сепаратисти.
У списку є брати Добкіни, Сергій Ківалов, Олександр Вілкул, Наталія Королевська, Вадим Рабінович, Сергій Льовочкін, Юрій Бойко, Вадим Новинський, Нестор Шуфрич, Євген Мураєв та інші. З повним списком невдоволених мовним законом та самим поданням можна ознайомитись детально.
Якщо б ми жили в державі, яка позбавлена антиукраїнських політичних ініціатив, то питання мови вже давно не мали б піднімати. Конституцією України визначено, що єдиною державною мовою є українська, крапка. Це нормально, якщо в Україні кожен громадянин зобов’язаний володіти українською мовою. А мови національних меншин, зокрема російська й кримсько-татарська не заборонені й можуть вільно існувати й розвиватися.
Закон про мову, який був прийнятий у 2019 році, доповнює Конституцію. Він детально врегульовує питання функціонування української мови як державної й ніяк не обмежує розвиток інших мов на території нашої держави.
У нас є закон про мову і він є доволі досконалим. Його підтримують за різними соціологічними опитуваннями більше ніж дві третини населення України й він є доволі проєвропейський й збалансований,
– запевнив у коментарі для сайту 24 каналу кандидат юридичних наук й політичний експерт Андрій Смолій.
Питання мови давно б не піднімали в Україні, якби ситуацію не розкачували прокремлівські політичні сили, додав він.
За переконанням експерта у нас існує мовна ескалація, яка прослідковується у заявах представників різних політичних сил – це й ОПЗЖ й деякі представники Слуги народу.
Політики роздмухують конфлікт, від якого виграватиме лише одна сторона – російська держава-агресор.
У Кремлі постійно говорять, що мовний закон в Україні їм заважає. Тому їх слуги хочуть задовольнити бажання Путіна, – підкреслив Андрій Смолій.
Чому справу почали розглядати через рік
Питання мови дуже часто піднімають напередодні виборів. Тому не дивно, що Конституційний суд саме зараз почав розглядати справу, адже передвиборча кампанія до місцевих виборів вже розпочалася – а голосування відбудеться восени.
За словами Андрія Смолія, КСУ мав би за пару місяців після подання його розглянути, але чомусь це питання було відкладене на рік.
Зараз політичні сили хочуть набрати собі певних електоральних балів. Йдеться не тільки про відвертих проросійських політиків, а й про Слугу народу, говорить експерт.
Як розповів Главкому голова парламенту Дмитро Разумков, в його політичній силі є різні люди “від надто радикально налаштованих на захист української мови депутатів до тих, хто буде займати абсолютно протилежну позицію”.
Володимир Зеленський також не займає однозначної позиції щодо мовного питання. Як гарант Конституції він не вправі це робити.
Андрій Смолій вважає, що існує певна домовленість між владною політичною силою “Слуга народу” й проросійською ОПЗЖ. Тому питання це зараз й активували.
Очевидно, що КСУ є доволі політизованим органом й там дивляться на кон’юнктуру й такі заяви Дмитра Разумкова про те, що мовний закон треба переглянути можуть також сприйматися як сигнал, запевнив експерт.
Поки що єдиним з команди президента, хто став на захист української мови, є Секретар РНБО Олексій Данілов, який заявив, що другою державною мовою може бути англійська, а не російська.
Як вступатиме в силу мовний закон
Закон був ухвалений у квітні 2019 року, але його положення вступають у дію протягом п’яти років.
Наразі приблизно 70% норм закону ще не вступили в силу. Всі основні норми: про обслуговування, про надання інформації, мовлення на телебаченні й радіо, норма про друковані ЗМІ не діють поки, – пояснює Андрій Смолій.
Юрист наголошує, що наразі не можна побачити дію закону на 100%, а якщо немає практики, то й говорити про якісь зміни документу немає сенсу. Тому всі розмови про скасування мовного закону чи про його зміну – лише політика.
Крім того, експерт повідомив, що в Україні фактично немає органу, який би ефективно слідкував за дотриманням норм закону.
Немає зараз навіть Вповноваженого із захисту державної мови. В Кабміні шукають того, хто б міг виконувати цю роботу. Зі слів юриста, секретаріат Вповноваженого був створений лише минулого тижня.
Таке відношення уряду можна назвати саботажем, вважає Андрій Смолій. “Насправді можна і не змінювати закон, його можна просто не дотримуватись”, – іронізує експерт.
Чи є законні підстави скасувати закон про мову
В поданні, яке розглядають зараз в КСУ немає посилань на якісь норми, які б можна було визнати антиконституційними, запевнив кандидат юридичних наук Андрій Смолій.
Позивачі посилаються на те, що він начебто дискримінує національні меншини, але фактичних доводів не приводять. Під час розгляду їх представник колишній депутат-регіонал Олександр Долженков не зміг привести хоча б один приклад.
І це не дивно, адже цей закон не є дискримінаційним, він регулює лише питання використання української мови як державної. Закон не забороняє й не обмежує мови національних меншин, але все таки для детального регулювання таких відносин в Україні необхідно ухвалити ще закон про національні меншини, на який до речі посилається мовний закон.
Але як бачимо, проросійські депутати не поспішають його втілювати у життя, оскільки насправді інтереси нацменшин, про які вони начебто так піклуються, їм не цікаві. Для таких політиків головне це піар на мовному питанні.
За переконанням експертів, немає законних підстав аби скасували мовний закон. А теперішній склад Конституційного суду за час роботи не дав підстав звинуватити їх у непрофесіоналізмі, тому сподіваємось на те, що суд нарешті поставить крапку у мовній історії.
