Європейський Союз прийняв найбільшу зміну у своїй моделі бюджету, з тих пір як 30 років тому встановив багаторічні фінансові рамки, а також подвоїв кошти на об’єднання, щоб відновити економіку після кризи, викликаної пандемією коронавірусу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Перший загальний борг
О 5 ранку 21 липня після чотирьох днів гарячих переговорів глави держав і урядів Євросоюзу досягли угоди по бюджету на 2021 – 2027 роки та фонду відновлення економіки після пандемії коронавірусу обсягом 750 мільярдів доларів.
“Це були безумовно важкі переговори, які завершилися сильною і хорошою операцією. Ми продемонстрували, що магія європейського проекту працює”, – заявив глава Євроради Шарль Мішель.
Досягнення угоди довело здатність Євросоюзу вживати необхідних дій, заявила на підсумковій прес-конференції канцлер ФРН Ангела Меркель.
Президент Франції Емманюель Макрон, у свою чергу, заявив, що країни співтовариства досягли “історичного дня для ЄС”.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес назвав угоду основою для реагування на викликану пандемією кризу і “новим планом Маршалла”. “Ми починаємо шлях до великої модернізації, направляючи Європу туди, куди вона заслуговує”, – написав він у своєму мікроблозі у Twitter.
Ухвалений пакет включає 1,8 трильйона євро – з яких 1074 мільярда буде виділено в рамках бюджетного плану на майбутні сім років, ще 750 мільярдів євро – це наповнення програми щодо інвестиційної підтримки та економічного відновлення від наслідків пандемії.
Фінансовий пакет покликаний зупинити потужний фінансовий спад в ЄС і підтримати внутрішній ринок Євросоюзу.
Крім того, кошти підуть на підтримку цифрової економіки та переведення її в формат, що більше сприяє захисту клімату. Про це докладно – в матеріалі Шанс для України. ЄС перейде на “зелену” енергію.
750 мільярдів – це найбільший пакет кредитів в історії Євросоюзу, який стане спільним обов’язком. Єврокомісія пропонувала 500 мільярдів з фонду реалізувати у формі грантів, 250 мільярдів видати як позики.
Але під тиском четвірки країн – Нідерландів, Данії, Швеції та Австрії, пропорція змінилася – тільки 390 мільярдів євро буде направлено на гранти, 360 – на позики.
Обговорення бюджету ЄС / EPA
Свідки дискусій розповідали пресі, що деякі лідери в ході суперечок підвищували голос, а Макрон стукав по столу кулаком і говорив “четвірці скнар”, що вони ставлять під загрозу всю ідею європейського проекту.
Кошти для формування фонду займатимуть на міжнародних фінансових ринках під гарантії ЄС до 2026 року, погашення цих позик розтягнеться до кінця 2058 року.
70 відсотків коштів планується розподілити в найближчі два роки. Отримання грантів буде залежати від виконання планів з відновлення економіки – вони повинні враховувати рекомендації Єврокомісії щодо проведення реформ, спрямованих на прискорення зростання і появу нових робочих місць.
Деякі країни вже оцінили обсяг допомоги, на яку зможуть розраховувати. Іспанія отримає з фонду близько 140 мільярдів євро, з яких 72,7 мільярда будуть виділені у вигляді грантів.
Італія отримає 28 відсотків з фонду відновлення економіки – 81 мільярд євро у формі субсидій, а також 127 мільярдів євро у формі позики. Франція отримає 40 мільярдів у вигляді позик.
Вперше у своїй історії ЄС займе кошти, до того ж значні, для здійснення плану субсидій і кредитів, призначених пом’якшити вплив кризи і знизити ймовірність роздробленості в економіках країн-союзників.
“Ця економічна угода – найзначніша з часів створення євро”, – дав свою оцінку ситуації європейський комісар економіки Паоло Джентілоні.
До цього моменту ЄС ніколи не брав у борг, щоб профінансувати програми прямого розподілу коштів з міжнародного фонду нужденним країнам.
Об’єднуючі програми, такі як структурні фонди або загальна сільськогосподарська політика, щорічно фінансуються самими державами, а також з власного прибутку Союзу.
Щоб отримати фінансування, країни повинні надавати свої проекти на затвердження Єврокомісії та Раді ЄС. Але у країн-членів буде механізм впливу на план роздачі грошей.
Однією з умов є: не менше третини від виділених кожній з країн спільноти субсидій і кредитів мають йти на проекти, які сприятливо позначаться на стані навколишнього середовища і наближатимуть ЄС до створення до 2050 року економіки з нульовими вуглецевими викидами.
Ще одним каменем спотикання на саміті, окрім “четвірки скнар”, було ставлення до Польщі і Угорщини. Лідерів цих східноєвропейських країн Єврокомісія звинувачувала в авторитаризмі.
Угорщина і Польща погрожували накласти вето на семирічний проект бюджету ЄС в цілому, якби їм урізали доступ до пакету допомоги, внісши правку про пов’язування фінансової допомоги для боротьби з кризою і відхід від демократичних принципів Європи.
У підсумку, питання про ігнорування верховенства права Будапештом і Варшавою відійшло на другий план, і бюджет ЄС був успішно узгоджений.
