Наші жінки день за днем живуть в режимі спокушання: купують пушап, фарбують вії і зі скрипом йдуть в спортзал підтримувати привабливість.
– Якщо ти продовжиш в такому дусі – сказав мені одного разу колега, застукавши мене з булочкою, – то років через п’ять тебе взагалі ніхто хотіти не буде!
Я, мабуть, повинна була від таких слів злякатися і терміново включити режим подвигу. Зрозуміти свою відповідальність за ерекцію чоловіків, так би мовити.
Часто для нас “стежити за собою” чомусь означає “відповідати сексуальним бажанням чоловіків”. Такий підхід жінок дуже вимотує. Вимотує настільки, що вони починають бунтувати.
Ось ви самі подумайте. Виходить, що я повинна відмовитися від соковитого стейка, від келиха червоного вина ввечері, відняти час у чоловіка і дітей, у свого відпочинку… І цей відібраний час я повинна витратити на якісь дурні рухи тіла в спортзалі, після яких чужий абсолютно байдужий мені мужик раптом відчує рух у своєму напівробочому органі? Якого біса?!
Ясна річ, що в голові у нашої жінки, вихованої на таких сумнівних ідеалах, дуже скоро зріє бунт. Вона або продовжує день за днем здійснювати подвиг, і пушап стає дедалі потужнішими, а шар тональника товщим, або вона просто забиває на чоловіків болт. Звідси всі ці бодіпозитиви. Вони молодці, вони вже на сходинку вище стурбованих своєю “їбабельністю” дамочок.
Тому що реально легше і дешевше з’їздити відпочити в Єгипет, або хоча б в Башкирію, ніж намагатися розгойдати млявий чоловічий стручок. Жінка розуміє, що це більш короткий шлях до досягнення мети, ніж 40 годин ЗСЖ в тиждень і три пластичних операції, одна з яких з імплантами.
Додамо до цього те, що наша жінка не сидить на попі рівно, виглядаючи червоні вітрила, а нарівні з чоловіками несе на собі тяготи життя. І від цих тягот років до 35-ти плечі її починають хворіти, сьомий хребець покривається жировими і фіброзними наростами, і на все це нанизуються, як на рожен, нові і нові проблеми зі здоров’ям.
Здавалося б ось тут саме час піти в зал, в басейн, на пілатес і на масаж. Але наша сувора жінка не знає таких слів. Вона знає тільки про їбабельність, і про чоловічий стручок. А не про власне здоров’я. Вона вже досить доросла, щоб просто послати на хрін колегу з булочкою, але недостатньо доросла, щоб доглядати за собою.
Наша жінка взагалі схильна доглядати за всіма – за чоловіком, за дітьми, за онуками – тільки не за собою. Своє здоров’я зберігати вона не любить і не вміє, а “стежити за собою” для неї означає 10-ти сантиметрову шпильку, пушап і шар туші на віях.
Тим часом абсолютно все псується і стає непридатним, якщо ним вчасно не зайнятися. Ось і ходять наші прекрасні і жертовні жінки з остеохондрозом, небезпечною для внутрішніх органів вагою та іншими віковими принадами. І не знають, навіть не підозрюють, що з ними можна щось зробити. Як я візьму час, звідки? Без мене всі пропадуть, помруть, не розігріють борщ!
Але красивою то бути хочеться. Тому замість турботи про здоров’я пані сидять в дорогущому пушапі, намазавши морду кремом за 2 тисячі і чекають щастя. А деякі і зовсім здалися, замахались стрибати навколо слабкого чоловічого лібідо.
Добре, якщо настає день, коли ти розумієш – так не треба… Стежити за собою – це щось принципово інше, ніж пушап. Це щось, що ти робиш саме для себе, для свого здоров’я…
