Другий тиждень поспіль у Білорусі тривають масові протести народу, що не погодився з результатами президентських виборів. Експерти розглядають принаймні три можливих сценарії розвитку ситуації у країні. Тим часом в Офісі президента не приховують підготовки до можливої небезпеки на українсько-білоруському кордоні.
Оцінка Зеленського
Заздалегідь до можливої небезпеки з боку країни-сусіда почали готуватися на Банковій. У понеділок президент Володимир Зеленський скликав силовиків, щоб розглянути, чим загрожує нам ситуація в Білорусі.
“Проведено оцінку всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку сьогоднішнього внутрішньополітичного загострення в сусідній країні, включно з різними типами ескалації з огляду на так звані гібридні типи світових конфліктів. Проведено аналіз ризиків безпосередньо для України, які виникають через той чи інший розвиток ситуації”, – повідомили в ОП.
Небезпека з кордону
Окрім силовиків, президент запросив на нараду щодо оцінки ризиків і голів обласних державних адміністрацій. Адже з півночі з Білоруссю межує одразу п’ять областей України: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська та Чернігівська. Ділянка доволі велика – протяжність північного кордону з Білоруссю складає 1084 км.
Ще після затримання “вагнерівців” у МЗС Білорусі заявили про домовленість посилити тут прикордонний режим для недопущення спроб подальшої дестабілізації. У Держприкордонслужбі України підкреслюють, що станом на 19 серпня жодних провокацій на українсько-білоруській ділянці більше не фіксували. Але ж після виборів президента та явно не мирного ставлення силовиків до протестувальників у Білорусі необхідність вести пильне спостереження за спільною ділянкою кордону тільки зросла.
“Ми розуміємо, що ситуація в Білорусі зараз напружена, – коментує OBOZREVATEL спікер ДПСУ Андрій Демченко. – І аби не допустити провокацій, ми охороняємо цю ділянку в посиленому режимі. Враховуємо всю наявну інформацію, як отриману власними силами, так і з інших силових структур, що може вплинути на охорону держкордону.”
“Декілька днів тому гуляла інформація, що білоруська сторона закриває пункти пропуску зі свого боку. Але це неправильна інформація, жодного інформування від білоруської сторони не було. Пункти пропуску на сімох напрямках наразі продовжують функціонувати”, – наголосив Демченко.
Як підкреслив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь у коментарі OBOZREVATEL, що такі провокації на кордоні матимуть місце й надалі.
“Коли ми говоримо про білоруську територію, де проходять протести та триває дестабілізація, активно діють російські спецслужби, Україна має посилити контроль за кордоном. Можливі такі провокації, як, наприклад, коли розповсюджується інформація, що з України нібито йдуть радикали і “правий сектор” намагається захопити Мінськ”, – говорить Самусь.
Потік мігрантів
За даними опозиційних ЗМІ Білорусі, після масових затримань людей під час протестів зникло безвісти 76 громадян. Та реакція офіційного МВС Білорусі більше схожа на незграбне виправдання: “Багато хто з зазначених громадян перебуває вдома, а інформація про їхній розшук не видаляється вчасно”.
Як припускають в аналітичному центрі “Inpolit”, після жорстокого побиття та затримання в Білорусі силові органи можуть почати й переслідування громадян.
“Може йти велика купа біженців із Білорусі, які будуть шукати прихисток в Україні”, – допускає політичний експерт Сергій Биков, – але ж цих біженців необхідно буде працевлаштувати, їм треба буде дати гідну зарплату, взяти на себе соціальні функції. Я не думаю, що сьогодні Україна готова надавати підтримку громадянам інших країн”.
Водночас перші випадки вже є. Через переслідування в Білорусі до України втекла колишня ведуча державного телеканалу СТВ Тетяна Бородкіна.
“Мене, маму двох дочок, мирну людину, намагалися принизити й залякати! Приїхали прямо в мій будинок! На жаль, я вимушено покинула рідну країну. Мені потрібно зберегти моїх дітей. Але я з вами! Розповімо всьому світу! Ми переможемо! Я не хочу жити за кордоном! Я хочу додому. Мій добрий, мирний народ цього жаху ніколи не забуде й не зможе пробачити”, – написала Бородкіна у Facebook.
Втім, за даними ДПСУ, про масові випадки міграції з Білорусі говорити зарано.
“У середньому пасажиропотік за добу як на в’їзд, так і на виїзд з України на цій ділянці становить приблизно 4 тисячі осіб. Збільшення пасажиропотоку на цій ділянці ми не відмічаємо. Поки не було заяв саме співробітників ДПСУ в пунктах пропуску від будь-яких іноземців, що вони, їдучи в Україну, хотіли б отримати статус біженця чи політичний притулок в Україні”, – констатував Демченко.
Другий фронт
Найбільшим із ризиків є сценарій військової ескалації в Білорусі в тому разі, якщо Путін введе війська для встановлення контролю у країні. На думку колишнього посла України в Білорусі (2010-2011 рр.) Романа Безсмертного, початок військової ескалації в Білорусі – питання часу. За його джерелами, Росія вже почала нарощувати військову присутність у середині сусідньої з нами країни.
“Уже дві доби в напрямку Мінська йдуть колони військової техніки та особового складу. Казарми, які були звільнені, тому що Лукашенку, бачите, треба було прикрити західні кордони, вони звільнялись насправді під російський спецназ та військові частини РФ. Там вже присутні російські війська”, – розповів дипломат. На його думку, війна для Путіна є одним із інструментів зовнішньої політики.
“Якщо буде зберігатись статус “кво” і опозиція фактично не буде на себе перебирати владу, те, що я кажу, – гарантовано. Це проявиться до кінця нинішнього тижня”, – додав Безсмертний.
