З початком навчального року кількість дітей, які захворіли на COVID-19, зросла в десятки разів. Чи варто батькам бити на сполох і як мінімізувати ризик підхопити захворювання у школі?
Як розповів нам очільник Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан, лише у столиці з початку навчального року значно збільшилася кількість випадків COVID-19 серед дітей: 40% з усіх зафіксованих за весь період епідемії припадають на вересень.
Однак, за словами фахівця, зростання захворюваності серед дітей та молоді – нормальне явище, тому що цей прошарок населення у 80% переносить хворобу безсимптомно. 20% – з незначними ознаками захворювання. І лише 4% підпадають під стаціонарне лікування.
Більш того, наразі першочергове завдання в усьому світі – до випуску вакцини сформувати правильно, без ушкодження груп ризику, колективний імунітет. Для цього необхідно, щоб із даним збудником зустрілися молодь, діти, а також – молоді люди до 35 років, які є активними переносниками цього захворювання, але не хворіють. Якщо це станеться найшвидше, буде зменшена агресивність епідемії і зростання захворюваності.
Чому діти почали хворіти частіше і цьому як запобігти?
Як зазначила нам епідеміологиня, заслужена лікарка України Людмила Мухарська, ситуація – цілком очікувана. Так, щороку, коли школярі збираються у вересні після тривалих канікул, вони починають активно спілкуватися, а в сенсі епідеміологічному – обмінюватися різними збудниками, якщо вони у них є. Тому на початку навчального року завжди відбувається певне зростання інфекційних захворювань.
Це ж стосується і COVID-19: якщо діти десь інфікувалися і, можливо, є носіями, то вони приносять цей вірус, як і інші, в свої колективи. Відповідно, відбувається зростання захворюваності.
За словами експертки, додаткові протиепідемічні заходи у школах вводити немає потреби, головне – просто дотримуватися тих рекомендацій, які уже прописані відповідними відомствами.
Якщо вказано, що потрібно провітрювати приміщення, то це треба робити обов’язково. Можливо, важко забезпечити рекомендовану дистанцію, тому що діти – це діти. Але стежити за провітрюванням у класах можна. Поки що погода дозволяє це робити часто,
– говорить лікарка.
Звичайно, важливими є масковий режим, передусім для вчителів і учнів старших класів (дітям початкової школи можна ходити без масок) та гігієна рук. У школах потрібно стежити за тим, щоб завжди було рідке мило і паперові рушники, аби діти могли насухо витерти руки.
Адміністрація закладів також має розробити такі схеми пересування дітей у приміщенні, щоб мінімізувати контакти між ними. Якщо школа має декілька входів і виходів, то всі їх треба використовувати, щоб було менше натовпів на початку і в кінці навчального дня.
З цією ж метою варто розводити початок навчального дня в часі: коли одні класи починають навчатися о 8:00, інші – о 8:20 тощо. Перерви також краще організувати в різний час. Якщо поки що є можливість якісь заняття проводити на відкритому повітрі, то слід це робити.
Чи врятує постійний масковий режим у школах?
У нормативних документах це не прописано, але, за бажання, кожен учасник освітнього процесу може постійно носити маску.
Однак, за словами експертки, слід чітко розуміти, що це може і негативно впливати на здоров’я дитини. Особливо, якщо у неї є певні проблеми з функціонуванням легеневої системи і важко дихати у масці, то цього краще не йти на такі ризики – можуть розвинутися ускладнення, як от емфізема тощо.
Крім того, маску не всі носять правильно: вона може бути брудною або ж змінюватися не так часто, як потрібно.
Тому, все ж таки, більш дієво – провітрювати приміщення після кожного уроку, ніж вводити обов’язковий масковий режим.
Регулярне проведення тестів на COVID-19 – вихід?
Лікарка Людмила Мухарська говорить, що це – неоднозначне питання. Звісно, чим частіше проводити тести, тим більша ймовірність, що будуть виявлятися носії, у яких захворювання проходить без симптомів.
З іншого боку, тест – не гарантія того, що дійсно буде виявлено усіх носіїв. Тому що він може бути негативний, тоді як людина – інфікована. Тому що тести – не завжди такі чутливі, що можуть “спіймати” цей вірус або його фрагменти. Тож однозначно відповісти на це питання не можна.
Мер Києва Віталій Кличко своєю чергою зазначав, що робити тестування “про всяк випадок” великим колективам або групам людей (як от педагогічні колективи чи цілі класи у школах) – недоцільно та дорого.
З 24 вересня батьки школярів не зобов’язані подавати до закладу підтвердження щодо стану здоров’я дітей для продовження навчання після самоізоляції – тобто робити ПЛР-тести. Йдеться про тих, хто мав контакт із хворим на COVID-19 і повинні пройти 14-денну самоізоляцію. Контактними особами МОН визначає всіх учнів класу чи групи, де навчається дитина.
Вчителі мусять іти на самоізоляцію після контакту з хворим учнем?
За критеріями МОЗ, контактною може вважатися, зокрема, особа, яка перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше одного метру. Тобто вчитель цілком може підпадати під цей опис.
Це підтверджує і Людмила Мухарська: якщо у класі є випадок COVID-19, то вчитель вважається контактною особою – є ризик, що від дитини вірус міг передатися не лише однокласникам, але і педагогам.
Проте часто на практиці ситуація виглядає наступним чином: клас, де виявлено хворого на COVID-19 учня, іде на самоізоляцію і 14 днів навчається дистанційно. А вчителі, навіть якщо близько контактували з захворілим, продовжують ходити на роботу та проводити очні уроки для інших школярів.
Чи варто педагогів відправляти на самоізоляцію, за словами лікарки, у кожному випадку слід визначати окремо. Все залежить, зокрема, від того, як близько та довго педагог контактував із хворою дитиною. Це ж стосується і питання, чи варто закривати весь заклад, чи достатньо ізолювати клас.
Слід згадати, що днями МОН підписало меморандум про співробітництво зі страховими компаніями, щоб забезпечити добровільне страхування здоров’я для вчителів, зокрема від СОVID-19. Раніше т.в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет зазначав, що грошей на страхування освітян у період пандемії не передбачено.
Загальні рекомендації для батьків учнів від ексочільниці МОЗ Уляни Супрун:
- Перевіряйте дитину щодня на наявність симптомів. Особливу увагу слід звернути на
- підвищену температуру (38°С або вище), біль у горлі, кашель, що спричиняє утруднення дихання, діарею, блювання чи біль у животі. У випадку наявності симптомів краще залишити дитину вдома.
- Вакцинуйте дитину проти грипу (за умови відсутності у неї протипоказань).
- Не відмовляйтеся і від щеплень проти інших інфекційних хвороб, які потрібно робити, згідно з календарем.
- Допомагайте дітям звикнути до нових реалій. На їх психічний стан можуть впливати носіння маски, потреба дотримуватися дистанції, менше спілкування та соціальних контактів.
