“Картка активована, на рахунку 370 тис. грн!” – повідомлення з таким текстом розсилає ТОВ “С-Мейл”. Українцям обіцяють приз, усіх співрозмовників називають “переможцями”, а потім закликають купити товар за ціною, яка в кілька разів вища, ніж у інших продавців.
Номери телефонів українців можна купувати цілими базами, а разом із ними ще й ПІБ власників. Ми самі залишаємо свої контакти, заповнюючи анкети, форми, залишаючи оголошення на спеціалізованих сайтах. Іноді ж такі бази “зливають” ті, хто, здавалося б, не має права цього робити – банки, поштові оператори.
Пізніше контакти використовують, зокрема й шахраї: представляються співробітниками банків і всіма способами намагаються дізнатися особисті дані. Іноді цю інформацію використовують і не до кінця чесні компанії: серед них, наприклад, і ТОВ “С-Мейл”. Багатьом українцям вони відомі як “Пошторг” або “Родинний клуб”.
СМС від них отримав і співробітник OBOZREVATEL. У ньому йдеться: картка активована, на ній 370 тис. грн, екстрено зателефонуйте. За вказаним номером відповіла дівчина, яка представилася Алла. На тлі звучить дитячий плач. Дівчина відразу ж просить назвати код із СМС і повідомляє: “Вам надано статус переможця! Як вам зручніше отримати приз, кур’єром або на картку?”
Трохи пізніше виявляється, що призові документи нададуть після купівлі: нам запропонували придбати портативну колонку jbl mini 3 за 799 грн. Мовляв, відразу після купівлі можна отримати приз. На питання, що таке призові документи й чи гарантовано отримання призу, дівчина повторила завчену і вже кілька разів озвучену фразу “вам присвоєно статус переможця, в призових документах, які прийдуть після оплати, буде вказана вся інформація”.
До речі, такі ж колонки в магазинах можна придбати всього за 218 грн. У надії отримати “приз” можна переплатити 581 грн.
У “Родинного клубу” є свій сайт. Виявляється, щоб взяти участь в акції, не потрібно чекати “особливого СМС”, можна заповнити заявку онлайн. В одному з розділів сайту заховані умови акції: відскановані сторінки документа. Згідно з ним, “статус переможця” означає, що ви отримали інформаційні матеріали. Тобто переможець кожен, кому розкажуть про акцію.
Серед усіх переможців вибирають “головного”. Це відбувається “на розсуд Організатора”. Ба більше, згідно з умовами, приз за певних обставин взагалі можуть нікому не дати й ніхто не понесе за це ніякої відповідальності.
Володіє компанією “С-Мейл” мешканка Борисполя якась Людмила Уфімцева. Її багатий за українськими мірками будинок ховається за високим парканом.
OBOZREVATEL намагався додзвонитися в офіс Уфімцевої, однак на дзвінки ніхто не відповів.
Сам погодився, сам винен
Клієнтів дійсно називають “переможцями”, однак якщо уточнити, що це означає, оператор по телефону, найімовірніше, просто повторить раніше сказану фразу. Приз у 370 тис. грн пообіцяли, але в розмові акуратно кажуть “ви можете отримати”, запитують, куди відправити, але не обіцяють, що відразу після оплати ви зможете отримати гроші.
У цій ситуації, зазначає Данильченко, потрібно керуватися двома простими правилами:
- ігнорувати всі повідомлення про призи в акціях, у яких ви не брали участі;
- отримавши повідомлення “з банку”, відразу ж дзвонити до фінансової установи за номером телефону, який вказаний на картці;
- не вірити будь-яким загрозам, залякуванням або обіцянкою вручити подарунки або грошові призи.
“Зовсім нещодавно банк оштрафували за порушення в рекламному повідомленні. В ньому говорилося, що кредит нібито дають під “0%”. У випадку з такими компаніями, які займаються продажами, немає органу, який би регулював їх діяльність і зміг би законно штрафувати. Тут потрібно насамперед бути пильними самим клієнтам. Уважно читати всі умови, ігнорувати сумнівні повідомлення”, – радить Данильченко.
Юрист Олександр Плахотник у коментарі додає: якщо ви, повіривши в “статус переможця”, купите товар втридорога, повернути гроші або заявити про шахрайство буде неможливо: немає складу злочину.
“Потрібна відповідальність за недобросовісну рекламу, потрібна заборона на розсилання таких повідомлень, які не містять вичерпної інформації й дійсно можуть ввести клієнта в оману. Це вирішується на законодавчому рівні”, – зазначає юрист.
