З Африки ще можуть прийти нові хвороби. У 2020 році Захід все ще покладається на лікарів з ДР Конго та інших країн, щоб вони діяли як провісники майбутніх епідемій.
Ебола: історія появи
В ДР Конго хвора пацієнтка з лихоманкою тихо сидить на краю ліжка в місті Інгенде. Навколо бігають двоє дітлахів, які хочуть якнайскоріше покинути схожу на клітку палату у віддаленому містечку. Вона чекає на результат тесту на вірус Еболи, діти поки не виявляють симптомів.
Якщо позитивний, то все спілкування зводиться до пластикової перегородки у вікні. Її особисті дані – секрет, щоб вберегти від остракізму з боку місцевих, що бояться Еболи.Хоча вже є лікування та навіть вакцина, що різко знизили здатність вірусу вбивати. Але що, якщо у неї не буде Еболи? Можливість виходу з африканських лісів нового патогена – цілком реальна.
“Ми зараз у світі, де з’являться нові патогени, – запевняє CNN доктор Муйємбе Тайфум. – І це – загроза для людства”. У 1976 році, як молодий дослідник, він брав перші зразки крові у жертв загадкової хвороби. Вона викликала геморагічну лихоманку й вбила 88% хворих та 80% персоналу у госпіталі католицької місії Ямбуку.
Кров відправили до Бельгії та США, де знайшли вірус, схожий на черв’яка. Тоді хворобу назвали вірусом Еболи – на ім’я річки, яка протікала поряд у Демократичній Республіці Конго (тоді – у Заїрі). Найбільш віддалені дощові ліси Африки поєдналися з найсучаснішими лабораторіями світу.
Загадкова хвороба та нові віруси
Але інколи встановити діагноз буває неможливо. В Інгенде вище згадана пацієнтка вилікувалась від Еболи, але знову почала демонструвати схожі симптоми. Тести відправили в столицю – Кіншасу, у Національний Інститут біомедичних досліджень. Там вони пройшли додаткове вивчення, але всі повернулися негативними. Причину недуги так і не виявили і через кілька тижнів.
Муйємбе Тайфум попередив, що попереду ще багато зоонозів: хвороб, які передаються від тварини до людини. До COVID-19, такими були жовта лихоманка, хвороба Лайма, різні форми грипу (свинячий та пташиний – 24), сказ, бруцельоз.
Вони передаються в основному через гризунів або комах і викликали епідемії та пандемії й раніше. Загалом, вчені вже знайшли близько 200 вірусів, які можуть інфікувати людину, з 1901 року (відкриття жовтої лихоманки – 24).
Експерти пояснюють таку ситуацію торгівлею дикими тваринами та знищенням екології у багатьох регіонах світу. Коли природні місця проживання для великих тварин зникають, їхнє місце займають кажани, щурі та комахи. Вони здатні жити поряд з людиною та переносити збудників до них.
Якщо ви йдете до лісу… ви змінюєте екологію. Комахи та щурі покинуть це місце та прийдуть у села. Це можлива передача нових вірусів та патогенів, – сказав доктор Муйємбе.
Попередні спалахи Еболи пов’язувались з глибоким втручанням людини в тропічний дощовий ліс. Дослідження у 2017 році за допомогою супутникових фото показало, що 25 з 27 спалахів сталися у межах дощового біому.
Епідемії починалися у Центральній та Західній Африці у 2001-2014 роках в місцях, які пережили вирубку лісів за два роки до того. За перші 14 років XXI століття, площа вирублених лісів у ДР Конго вже перевищила площу Бангладеш. Там, де були ліси, постали щільно населені людські поселення, де вірус мав гарні умови для існування.
Станом на зараз залишається загадкою, як саме Ебола вперше заразила людину. Але вчені підозрюють, що таке стається, коли диких тварин розрізають на м’ясо. Так зване “дике м’ясо” – історичне джерело протеїну для людей, які живуть у дощових лісах. Але тепер його почали продавати по всьому світу, це привабливий товар для експорту. Навіть на літаку до Європи – Париж, Брюссель та Лондон – хоча це й незаконно.
За даними ООН, 5 млн тон м’яса вивозиться лише з басейну ріки Конго щорічно. В столиці вуличні торговці продають копчених тварин, наприклад мавп колобус, за 22 долари. Але ціну можна збити і нижче. Колобуси майже зниклики у деяких районах країни через дуже інтенсивне полювання.
Але вони, пітони та антилопи навряд чі будуть переносити смертельний вірус, який загинув би в процесі приготування. Навіть засмажений примат не повністю безпечний для вживання в їжу. Втім, таке поводження – ще півбіди.”Мокрі” ринки – з якого в Китаї міг поширитись COVID-19 – несуть більшу загрозу.
Там тварини зазвичай ще живі. Крокодили, равлики, черепахи, а подекуди нелегальні ринки з ще більш екзотичними представниками фауни, як-то шимпанзе. Тільки деякі з них потраплять у приватні колекції. Раніше, вчені вже пов’язували “мокрі” ринки з зоонозними хворобами. Для прикладу, пташиний грип або атипова пневмонія (вона ж – коронавірус SARS) поширилися з таких місць.
Система раннього сповіщення
Лабораторії з третім рівнем захисту, можливості з розділення геному, обладнання світового класу – Національний Інститут біомедичних досліджень в Кіншасі є не лише однією з топових організацій у Африці.
Це стратегічна інвестиція з боку ВООЗ, Америки та Центру з контролю та профілактики захворювань. А одночасно – система раннього сповіщення щодо Еболи та можливих хвороб майбутнього. Жан-Жак Муйємбе Тайфум наразі очолює Інститут.
Якщо вірус з’явиться з Африки, щоб поширитись по світу йому знадобиться час. Якщо його помітять рано, як у моїй лабораторії, буде можливість для Європи, щоб розробити нові стратегії боротьби, – пояснив він CNN.
Команди Інституту працюють глибоко у ДР Конго, шукаючи нові та відомі віруси. У тому ж Інгенде, в провінції Екватор, за одну експедицію зібрали 84 кажани, які можуть вкусити, якщо поводитись необережно. А кожен укус – потенційне зараження. Наразі головний пріоритет – слідкувати за поширенням Еболи серед тварин.
В провінції знайшли новий штам вірусу Еболи під час останнього спалаху. Але поки що ніхто не знає, з якої частини лісу він прийшов та в якій тварині мутував. Після мазків та взяття крові для аналізу, кажанів відпускають на волю. Наскільки вони небезпечні для людей? Невідомо. “Хвороба Х” може ховатися будь-де, від лісу до ринку, куди тварин звозять бідні люди, щоб вони служили їжею та розвагою багатих.
“Сире м’ясо, що ви його тут бачите, не для бідних. Це для багатих та привілейованих. Деякі топ-чиновники вірять, що якщо ти вживаєш якусь екзотичну їжу, вона дає тобі сили та статус”, – пояснив один з епідеміологів з Інституту. Останнім часом, попит зростає серед людей з Південно-Східної Азії, які вимагають у їжу черепах, змій та приматів.
Що може бути зроблено?
Вчені у Бразилії, КНР, США та Кенії об’єдналися у групу, яка захищає дощові ліси. Вона підрахувала, що інвестиції у 30 млрд доларів США на рік потрібні, щоб зберегти екологію, зупинити торгівлю дикими тваринами та зведення ферм.
Економіка збереження лісів
З них 9,6 млрд доларів США потенційно можуть на 40% зменшити вирубку у епідемічно небезпечних районах світу. Це може стимулювати людей, які живуть в лісах або залежні від них. Наприклад, подібна схема у Бразилії показала чудові результати – на 70% менше зменшення лісової площі з 2005 до 2012 року.
Коронавірус буде коштувати Сполученим Штатам 16 трлн доларів наступні 10 років, кажуть економісти з Гарварду Девід Катлер та Ларрі Саммерс. Глобально, за підрахунками МВФ – 28 трлн доларів за наступні 5 років.
Коммерціалізація продажу м’яса показує глибину занепаду лісів Конго, другої екосистеми у світі після Амазонки. Вогнево-підсічне господарство нетипове для цієї колись незайманої території, воно посилює можливість зіткнення людей та дикого тваринного світу. А значить – ризик зараження зростає. Це вже не питання “як”, але “коли” матінка-природа дістане іншу смертельну зброю зі свого арсеналу.
