В Україні незабаром вступить в силу стаття 30 Закону про забезпечення функціонування української мови як державної, яка закріпить остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. За порушення нової норми передбачений штраф. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Єдина державна
Закон Про забезпечення функціонування української мови як державної Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року, ще до інавгурації Володимира Зеленського. 16 липня 2019 року вступив в силу.
Законом закріплюється положення української мови як єдиної державної (офіційної) мови в Україні. З тих пір він є обов’язковим для органів державної влади та громадських сфер по всій Україні.
Публічне приниження чи зневажання української мови буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності. За умисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод і обмежень у застосуванні української мови також каратимуть.
Крім того, закон зобов’язує посадових осіб володіти державною мовою і застосовувати її при виконанні службових обов’язків.
Також українська мова повинна використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах, рекламі та інших сферах.
Для сфери обслуговування зробили виняток і дали час на підготовку. Всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані будуть обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою з 16 січня 2021 року.
Таким чином, супермаркети, кафе, ресторани, банки, аптеки, АЗС, спортзали, бібліотеки або інтернет-магазини повинні обслуговувати клієнтів українською мовою.
Обслуговування іншою мовою допустиме на прохання клієнта, але за умови, що ця мова буде прийнятною і для сторони, яка надає послуги.
Українською мовою інформація повинна подаватися на цінниках, інструкціях, у технічних характеристиках, на маркуваннях, у квитках, меню і так далі. При цьому інформація може дублюватися іншими мовами.
Перекладати сайти також доведеться, а на російськомовну версію споживач зможе переключитися за бажанням. Однак у першу чергу він повинен потрапляти на україномовну версію.
У разі систематичних порушень мовного законодавства з 16 січня 2021 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови може штрафувати підприємство.
“Якщо такі порушення протягом року будуть повторюватися і матимуть системний характер, ми маємо право накладати штраф. Здавалося б, для когось ця сума невелика (від 5,1 тисячі до 6,8 тисячі гривень), але вона битиме не стільки по кишенях бізнесу, скільки – по репутації. А це як раз те, що напрацьовується роками”, – сказав мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Контролювати виконання закону будуть Уповноважений із захисту державної мови та його представники.
Контролери можуть:
вимагати копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю. Відповідь слід надати протягом 30 днів;
безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їхніх засіданнях з дотриманням вимог закону.
Якщо не надати відповідь на запит мовного омбудсмена, його представник повторно звертається до такого суб’єкта. У разі повторної відмови в наданні або повторному ненаданні відповідних копій документів або інформації омбудсмен застосовує стягнення відповідно до закону.
У грудні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект, яким пропонується скасувати норму про штрафи для сфери послуг, якщо вона не перейде на українську мову з 16 січня наступного року. Самого тексту законопроекту і пояснювальної записки на сайті Ради немає.
Говорити іншими мовами забороняється?
Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Однак порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу складе 11,9 тисячі гривень. Ці норми почнуть діяти через три роки.
Раніше Кабмін затвердив план реалізації першого етапу Стратегії популяризації української мови до 2022 року. Згідно з планом, увагу буде приділено питанню забезпечення неухильного дотримання навчальними закладами законодавства щодо здійснення освітнього процесу державною мовою.
На постійній основі буде вжито заходів з підвищення рівня володіння українською мовою педагогічних і науково-педагогічних працівників, забезпечення освітніх установ україномовною літературою.
