Схоже, що українська влада вирiшила взятися за секонд-хенд. Сiрi схеми, якими користуються постачальники вживаних речей, перекриють. Усiх змусять платити податки i митнi збори. Звiсно, це призведе або до значного подорожчання таких товарiв, або до повного припинення постачання вживаних речей. Отож, дешевого одягу, ймовiрно, бiльше не буде. Про це пише Голос.
Про те, що влада має намiр навести порядок у сферi поставок вживаних речей, натякнув у своєму Telegram-каналi голова податкового комiтету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Для багатьох українцiв магазини iз вживаним одягом стали основним, а для декого i єдиним джерелом поновлення свого гардеробу. Речi там значно дешевшi за тi, що продають у бутiках. А тi, хто ретельно вiдстежує графiки поновлення товару у точках продажу секонд-хенду, мають шанс купити майже нову брендову рiч за дуже прийнятною цiною.
Водночас покупцi вживаних речей мимоволi заохочують недобросовiсних дiлкiв. Адже царина секонд-хенду – це велетенський простiр для приховування податкiв i вiдвертого грабунку держави.
Данило Гетманцев назвав способи зловживань, до яких вдаються постачальники i продавцi секонд-хенду.
Фiктивнi договори та необлiкована готiвка
Одна зi схем, яку широко використовують дiлки, що торгують вживаними речами – фiктивнi договори, в яких занижується вартiсть iмпортованого товару.
“Так ТОВ “Е-А” завезло в квiтнi сумки за цiною, що в 11,3 рази менша за митну вартiсть, а одяг в 4,2 рази менше. Зайве уточнювати, що податкове навантаження компанiї складає 0%”, – навiв приклад нардеп.
Згодом такi товари продаються на нашому внутрiшньому ринку за готiвковi кошти. Звiсно, що з операцiй продажу не сплачується ПДВ, що дає iмпортеру значно вигiднiшi позицiї, нiж тим, хто працює за “бiлими” схемами.
Необґрунтоване вiдшкодування ПДВ
Ще одна схема, яку широко використовують продавцi секонд-хенду – манiпуляцiї iз фiктивними фiрмами для штучного завищення вартостi завезеного товару. Вони купують товар у “сiрих” iмпортерiв за заниженими цiнами, а затим продають його фiктивним компанiям уже за високими цiнами. Таким чином, дiлки використовують цю рiзницю у вартостi, щоб отримати вiдшкодування ПДВ з бюджету, на яке вони фактично не мають права.
Завезення брендових речей пiд виглядом секонд-хенду
Вдаючись до такого способу, iмпортери уникають сплати мита та iнших податкiв. Згодом цi речi продають в Українi вже дорожче, але за нижчими цiнами, нiж у тих продавцiв, якi працюють прозоро. I це, звiсно, створює нездорову конкуренцiю, завдаючи шкоду легальному бiзнесу.
Крiм того, через напiвлегальне ввезення вживаних речей iснує небезпека наразитись на небезпечний товар, який може навiть завдати шкоди здоров’ю.
Отже, судячи з усього, держава має намiр навести порядок у сферi iмпорту та продажу вживаного одягу. Ймовiрно, що нiяких податкових i митних преференцiй для такого товару не буде. А отже й вартiсть цих речей для кiнцевого споживача значно зросте.
За матеріалами today.ua
А тут цікаво проте, як ФК «Карпати» Львів отримали право на бронювання від мобілізації.
ФК «Карпати» Львів отримали право на бронювання від мобілізації
