Про захист у цифровому світі розповів кіберполіцейський. Як не стати жертвою зловмисників в інтернеті розповів начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Ульяненков в інтерв’ю «Українським новинам».
Як шахраї виманюють гроші в українців
Шахраї адаптуються до суспільних змін і подій, вигадуючи нові способи обману. Найпоширеніші схеми – це обман під виглядом продажу товарів, дзвінки від «банківських співробітників» та фішингові посилання. Зокрема, під час війни шахраї активно експлуатують теми зборів на допомогу військовим, виплат від міжнародних організацій та соцдопомоги.
«Одна з найпоширеніших схем – недоставка товару. Покупець знаходить в інтернеті вигідну пропозицію, перераховує повну або часткову передплату, після чого продавець зникає. Часто це стосується військової амуніції або товарів першої необхідності», – зазначив Олександр Ульяненков.
Ще одна популярна схема – фальшиві дзвінки від імені банківських працівників. Аферисти вводять жертв в оману, лякаючи заблокованими картками, підозрілими списаннями або новими «правилами» під час війни.
«Шахраї представляються співробітниками банку та випитують конфіденційні фінансові дані, необхідні для привласнення заощаджень, або ж навіть змушують жертв самостійно переказати гроші на “безпечні рахунки”», – пояснює Ульяненков.
Окрім цього, зловмисники використовують фішинг – створюють копії сайтів банків, маркетплейсів та благодійних фондів, змушуючи людей вводити свої платіжні дані.
«Шахраї створюють підроблені сайти благодійних організацій або служб доставки та переконують людей вводити свої дані. У такий спосіб вони отримують доступ до чужих рахунків та спустошують їх», – застерігає представник кіберполіції.
Як захистити свої дані та облікові записи
Вразливими до атак шахраїв є не лише банківські рахунки, а й особисті акаунти в соцмережах та месенджерах. Один із головних каналів зламу – Telegram, який нерідко стає мішенню зловмисників.
«Насамперед варто налаштувати двофакторну автентифікацію – це суттєво ускладнить доступ до акаунта для зловмисників, навіть якщо їм вдасться дізнатися ваш пароль», – радить Олександр Ульяненков.
Також важливо використовувати складні унікальні паролі, стежити за активними сесіями акаунта та уникати переходу за підозрілими посиланнями. Окремо експерт радить подбати про безпеку мобільного номера, адже шахраї можуть перевипустити SIM-картку жертви.
«Варто заборонити віддалене відновлення номера, пройти процедуру персоналізації у мобільного оператора або перейти на контрактне обслуговування», – зазначає кіберполіцейський.
«Загалом, будь-який месенджер не може гарантувати абсолютної безпеки, тому користувачам варто максимально відповідально підходити до питання захисту своїх акаунтів. Окрім цього, при виборі месенджера варто звертати увагу на кілька ключових аспектів: тип шифрування, політику конфіденційності, рівень вразливості до атак тощо», – додає правоохоронець.
Кіберзлочинність у СІЗО
Навіть ув’язнені не припиняють свою діяльність, а шахрайство в колоніях стало окремою проблемою.
«Департамент кіберполіції налагодив співпрацю з Державною кримінально-виконавчою службою України. Оперативний обмін інформацією та спільні заходи вже дозволили суттєво знизити кількість шахрайств під виглядом дзвінків від імені працівників банк», – розповідає Ульяненков.
Як приклад, правоохоронець навів випадок із Вінницькою виправною колонією №86, де зловмисники телефонували потерпілим, видаючи себе за співробітників банку.
Російські хакери атакують Україну
Крім шахраїв, небезпеку становлять і хакерські атаки з боку Росії. Вони спрямовані на урядові установи, критичну інфраструктуру, фінансові системи та навіть окремих громадян.
«Кібернапади – це частина війни, де зловмисники намагаються атакувати критичну інфраструктуру, викрасти важливу інформацію, знищити дані або порушити функціонування важливих для українців онлайн-ресурсів», – розповів Ульяненков.
Атаки відбуваються у різних формах: від DDoS-атак, що перевантажують сервери, до фішингових кампаній, які спрямовані на викрадення конфіденційної інформації.
«Напередодні повномасштабної війни хакери зламували урядові сайти, поширюючи пропаганду або підмінюючи важливу інформацію», – зазначає представник кіберполіції.
Як шахраї використовують криптовалюту
Злочинці також активно використовують криптовалюту у своїх схемах. Кіберполіцейський зазначає, що повернути вкрадені шахраями криптоактиви складно, але в деяких випадках все ж можливо.
«Головне правило – не інвестувати в підозрілі проєкти та завжди перевіряти інформацію перед будь-якими фінансовими діями», – наголошує кіберполіцейський.
Злочини, пов’язані з дропами
З початку війни кількість злочинів, пов’язаних із схемами «грошових мулів» або дропів, суттєво зросла. Як зазначає правоохоронець, ситуація погіршилася через економічну нестабільність та активне використання криптовалют.
«Схема «грошових мулів» або дропів працює за простою, але ефективною моделлю. Шахраї вербують людей через соцмережі чи оголошення про «легку роботу», після чого просять відкрити банківський рахунок або передати дані до існуючого. Через ці рахунки проходять кошти, отримані незаконним шляхом. За даними кіберполіції, кількість таких злочинів з початку війни зросла на 40% порівняно з довоєнним періодом», – зазначив Олександр Ульяненков.
За його словами, грошові мули використовувалися в схемах фейкових благодійних зборів «на ЗСУ», у фальшивих онлайн-магазинах, криптошахрайствах та переказах через міжнародні сервіси для відмивання грошей.
Кіберполіцейський зазначив, що окрім заходів Нацбанку, спрямованих на посилення фінмоніторингу, наразі ведеться робота над законодавчими ініціативами щодо посилення відповідальності за такі дії.
«Головною проблемою залишається те, що багато людей не до кінця усвідомлюють серйозність наслідків своїх дій. Дропи часто вважають, що просто «допомагають» з переказом грошей, але фактично вони можуть розглядатися як співучасники фінансових злочинів. Спільно з фінансовими установами та Національним банком, розроблено проект закону про притягнення до кримінальної відповідальності вказаної категорії осіб», – наголосив Ульяненков.
Кількість шахрайських схем зростає, і злочинці постійно вдосконалюють свої методи. Водночас ефективний захист можливий, якщо користувачі дотримуватимуться базових правил кібербезпеки: перевіряти інформацію, не передавати конфіденційні дані третім особам та використовувати надійні засоби захисту акаунтів. Якщо ж ви стали жертвою шахрайства, варто якомога швидше звернутися до кіберполіції.
Про захист у цифровому світі розповів кіберполіцейський
Ми писали раніше: Кіберполіцейські Дніпра викрили посадовця комунального підприємства у розтраті понад 9 млн грн.
