Трамп оголосив безпрецедентну торгівельну війну. Чому “митну війну” Трампа порівнюють зі світовою кризою 2008 року та Великою рецесією 1930-х років. Як вона вдарить по добробуту американців і чого чекати Україні? Усе це та більше в матеріалі Економічної правди.
Те, чого останніми тижнями так боялися світові ринки, сталося: Дональд Трамп оголосив “торговельну війну” всьому світу.
Запроваджені мита будуть найжорсткішими за останнє століття: базова ставка для всіх становитиме 10%, для окремих країн вона сягне 50%, а з урахуванням раніше запроваджених заходів перевищить цей рівень.
Ринки очікували м’якших тарифів, тому реагують падінням, а політики думають, як і чим відповідати.
Що сталося
Увечері 2 квітня президент США Дональд Трамп у межах названого ним “дня визволення Америки” оголосив про запровадження небачених з початку минулого століття мит на імпорт товарів у Штати.
У 50-хвилинному виступі під гаслом Make America Wealthy Again (“Зробимо Америку багатою знову”) він багато говорив, як інші країни десятиліттями “грабували” та “розкрадали” США, про відновлення промисловості Штатів і майбутній “золотий вік Америки”, а також про “жахливий” дисбаланс у деяких секторах торгівлі.
Як і побоювалися світові ринки, цього разу під мита потрапили не кілька країн, як було місяць тому, а весь світ. Разом з Євросоюзом повний перелік країн і територій, яких торкнулися “дзеркальні” митні тарифи, містить понад 180 рядків.
У таблицях, які демонстрував Трамп, навпроти кожної країни чи території вказані два відсоткові значення. Перше – оцінка Білим домом тарифів проти американського імпорту включно з “валютними маніпуляціями і торговими бар’єрами”, друге – “дзеркальний” тариф. Він, як переконують у Білому домі, “дисконтований”, у більшості випадків – на 50%. Розмір мита при цьому розраховувався у відсотках від митної вартості товару.

Аби запровадити мита своїми указами в обхід Конгресу, Трамп розширив трактування загроз нацбезпеці та включив до їх переліку торговий дефіцит США. На цій підставі він оголосив надзвичайний стан, який наділяє його владою запроваджувати тарифи, не озираючись на законодавців.
Окремо президент США підтвердив плани щодо 25-відсоткових мит на всі імпортовані автомобілі, а також здивував багатьох 25-відсотковими спецмитами на комп’ютери. Останнє рішення може коштувати американському техногіганту Apple мільярди доларів. Річ у тім, що iPhone, iPad і Apple Watch становлять три чверті з майже 400 млрд дол. річної виручки компанії, а більша частина цієї продукції виробляється за межами Штатів.
У Китаї збирають близько 90% iPhone, а нові мита збільшать щорічні витрати Apple на 8,5 млрд дол. Гігант буде змушений або втрачати прибуток, або підвищувати ціни. За день капіталізація Apple упала на 250 млрд дол.
Як визначали розмір мит
Адміністрація Трампа використала незвичну формулу для визначення розміру мит. Як пояснили в Білому домі, озвучені “дзеркальні” тарифи – це 50% від результату ділення обсягу торгового дефіциту США з конкретною країною на обсяг імпорту з цієї ж країни.
Наприклад, Китай у 2024 році поставив у Штати товарів на 295,4 млрд дол. більше, ніж ввіз у зворотному напрямку. Весь китайський імпорт в Америку сягнув 438,9 млрд дол. Поділити 295,4 на 438,9 – вийде 67%, значення тарифів Китаю, які нібито діють щодо США, (насправді, за оцінкою експертів Інституту світової економіки Петерсона, це значення минулого місяця становило лише 23%). Якщо поділити ще раз на два, вийде “дзеркальне” мито 34%.
Адміністрація Трампа заявила, що ставки визначені з урахуванням і тарифів, і “нетарифних бар’єрів”, включаючи податки. Ця формула суттєво відрізняється від тієї, яку Білий дім обіцяв використати в лютому. Цифри не показують реальних тарифів інших країн, а є результатом маніпуляцій з показниками торгового дефіциту.
Торговий представник США визнав цю підміну понять. Він прямо сказав, що розрахунок впливу “десятків тисяч тарифних, регулятивних, податкових та інших заходів кожної країни був би складним, якщо не неможливим”. Тому в адміністрації пішли найпростішим шляхом: узяли дефіцит як основу для всіх цих факторів.

Про неоднозначність таких підрахунків пише Financial Times, наводячи приклад Бангладеш. США імпортували звідти товарів на 8,4 млрд дол., що призвело до дефіциту торгового балансу з цією країною на 6,2 млрд дол. 6,2 поділити на 8,4 – це 0,738. Після цього Білий дім заявляє, що країна “стягнула” 74% “мит” проти США, “включаючи валютні маніпуляції і торговельні бар’єри”.
Насамперед Білий дім націлюється на Китай – це вже третя хвиля мит, якими обкладають Пекін після повернення Трампа до влади. Щоразу тарифи не поглинають один одного, а сумуються. Після двох перших етапів торговельної війни вони досягли 20%. Тепер додаються ще 34%. Разом китайський імпорт буде обкладений 54-відсотковим митом.
На цьому тлі в Пекіні закликали США негайно скасувати тарифи і пообіцяли вжити контрзаходи.
Як реагують ринки
Радник Трампа з питань торгівлі Пітер Наварро напередодні заявив, що мита принесуть Штатам 600 млрд дол. на рік. Адміністрація вважає, що заміни ринку США у світі немає, тому іноземним компаніям доведеться переводити туди виробничі потужності, щоб позбутися мит.
Проте інвестори в такий план не надто вірять: ступінь їхнього розчарування можна було спостерігати в прямому ефірі. Коли Трамп почав виступати і встиг заявити лише про 10-відсоткову шкалу тарифів для всіх партнерів, то ринок повірив, що все обмежиться м’яким сценарієм, і фондові ф’ючерси навіть встигли ненадовго підрости.
Зовсім скоро стало зрозуміло, що 10% – це мінімум, а 60 країнам загрожують вищі ставки. Цінні папери одразу ж почали продавати, що спричинило зниження фондових індексів: ф’ючерс на S&P 500 у моменті впав на 3%, а на Nasdaq 100 – на понад 3,5%.
Нові мита Трампа призвели до падіння цін на нафту та криптовалют, обвалу долара до піврічного мінімуму, руху донизу ключових фондових індексів та акцій американських компаній. Інвестори обирають “безпечні” активи: золото підскочило до нових максимумів.
За оцінками колишнього голови Мінфіну США та колишнього президента Гарвардського університету Лоуренса Саммерса, після виступу Трампа вартість усіх американських акцій упала щонайменше на 2-3% або на 1,5 трлн дол. Оскільки більшість втрат для корпорацій була закладена в очікування ринку до 2 квітня, реальні втрати становлять близько 4 трлн дол.
При цьому паніка на біржах, викликана митною війною Трампа, поки що більше нашкодила саме американським активам. Ф’ючерси на індекси США впали більш ніж на 4%, тоді як європейський Stoxx Europe 600 до полудня знизився лише на 1,3%. Євро зріс відносно до долара на 1,3%, а японська єна – на 1,5%.
Очікувані наслідки
Трамп вважає, що і вороги, і союзники США наживаються на Америці, якщо продають їй більше товарів, ніж купують у неї. Він переконаний, що радикальні мита обмежать такий імпорт і підтримають американського виробника, а дохід наповнить скарбницю і дасть змогу знизити податки, щоб підштовхнути економічне зростання.
Трамп оголосив безпрецедентну торгівельну війну
Економісти ж кажуть, що це архаїчний підхід до економіки торгівлі, який довів свою неспроможність ще під час Великої депресії 1930-х років. Вони вказують на те, що Америка торгує не тільки товарами, а й послугами, особливо цифровими, і тут баланс часто на її користь, тому все чесно.
Ба більше, мита – це податок на споживання імпортних товарів. Заплатять його американці, внаслідок чого зростуть ціни, економіка пригальмує, а жити стане важче.
Ще одне питання – чи зможуть Штати швидко замістити імпорт. Старший економіст Центру економічної стратегії (ЦЕС) Юрій Гайдай вважає, що ні. “За багатьма позиціями американського імпорту заміщення неможливе або буде дуже відтягнуте в часі. Наприклад, половина запчастин для американських автовиробників імпортується.
Бачив оцінки, що перенесення виробництва навіть 10% цих запчастин у США займе три роки і потребуватиме понад 100 мільярдів доларів інвестицій. Це лише маленька частка автозапчастин. Багато товарів для споживчого ринку США різко подорожчають і попит на них істотно спаде. Багато товарів американського експорту можуть втратити конкурентоспроможність”, – заявив він.
Читайте також: У Білому домі пояснили, чому тарифна війна Трампа не зачепила Росію.